Земля в обмін на обіцянки. Академія Наук підписала інвестиційних договорів на 50 гектарів і отримала 185 квартир (+Список ділянок; +Список тих, хто таки отримав квартиру)

Владислав Кобичев усе життя віддав вивченню експериментальної ядерної фізики. Він — один із найцитованіших та найшанованіших учених в Україні. В квартирну чергу Владислав став ще у 1996 році, але поселитися з родиною у службову квартиру зміг аж через двадцять років.

«Поки стояв у квартирній черзі, жив із дружиною та сином в орендованих квартирах. Я майже не вірив у те, що взагалі колись отримаю службове житло, — розповідає Владислав. — Аж у 2012 році почалися розмови про те, що Академія в обмін на землю отримує квадратні метри для вчених. У 2016-му мені дали ключі від голих бетонних стін, хоча, згідно з правилами, квартира повинна бути готовою для заселення. Ми заселилися, але ремонт ще не закінчили».

Квартирні черги

Квартири Академія отримує двома шляхами. Перший — бюджет виділяє гроші, і на них будується житло. Другий — Академія віддає інвесторам свої земельні ділянки в обмін на службові квартири. За останні 10 років роздано близько 50 гектарів міської землі. А документи свідчать, що квартир отримано 185.

Україна — бідна держава: ми маємо ВВП на душу населення лише близько 2700 доларів і не можемо конкурувати з багатими країнами за сумами, які виділяються на науку. Але наші адміністратори науки розпоряджаються величезним майном, і якщо ним ефективно управляти, то воно постійно приноситиме прибуток, яким можна хоча б частково фінансувати дослідження.

Натомість, воно розбазарюється. На шляху до благородної мети надати квартири талановитим працівникам (які, як правило, мріють звалити з Академії, щойно приватизують отримане житло), майно "прилипає" до багатьох рук у довгому ланцюжку: «чиновник — земля — будівельна фірма — квартири — чиновник — службове житло».

Робота з інвесторами

Олександр Хоменко — ключова особа у питаннях будівництва житла для найкращих кадрів Академії наук. Він уже десять років очолює Відділ з питань капітального будівництва та інфраструктури і є заступником керуючого Управління справами Президії НАН України.

Щойно отримавши нову посаду, молодий керівник мав почати активно шукати інвесторів будівництва житла для вчених. Тим паче, що Олександр родом із невеличкого містечка на Київщині, тож і для нього самого квартирне питання стояло дуже гостро.

— До того, як я прийшов у Президію, працював в управлінні справами одного з інститутів НАНУ, — згадує начальник. — Я мав тоді вибір: піти на зарплату три тисячі доларів у комерційну структуру чи прийти сюди на маленьку зарплату, але з перспективою отримання житла. І я вибрав Академію. Думав, що я ж у курсі, що і як, і отримати квартиру вийде швидше: одразу заяву написав і став на квартирну чергу. Спочатку жив у гуртожитку, але через сім років отримав однокімнатну квартиру на Метрологічній.

— Чула, що деякі науковці стоять у черзі по кілька десятиліть…

— Ну, так. Але ви ж і нас зрозумійте. От приходить до мене науковець, я йому дам квартиру через рік, а він тобі ручкою помахає і втече одразу!

— А чому ви не публікуєте на офіційному сайті Академії списки людей, які отримали службове житло? — виявляється, про те, що Хоменко отримав службову квартиру, не знають навіть колеги з сусідніх кабінетів.

— Якщо ми опублікуємо списки людей, які отримали житло, то тисячі інших будуть дзвонити і питати: «А чого нам не дали?!» А не дали, бо їхній директор цим не цікавиться. Адже запропонувати побудувати на вільній ділянці будинок може кожен Інститут. Є сотні будівельних компаній, до яких можна прийти й сказати: «У нас є вільна земля. Давайте співпрацювати». Так зробила Президія, Інститут ботаніки, Інститут теплофізики. Були випадки, коли нам доводилося вести переговори з інвесторами. Ходили до директорів інститутів і буквально вмовляли — поставте підпис!

За словами Хоменка, будівельні компанії й самі шукають вільні землі, підвідомчі НАНУ. Зробити це нескладно: достатньо просто подивитися на кадастрову мапу міста й перевірити, яка площа землі «гуляє» на території того чи іншого інституту.

Якщо раніше більшість держорганізацій, продаючи своє майно, не мала потрібних навичок, аби провести конкурс і отримати найкращі пропозиції, то зараз це легко організувати через урядовий майданчик «Prozorro. Продажі». Втім, Олександр Хоменко не захотів коментувати, чому НАНУ не користується цією можливістю.

На цій земельній ділянці мали збудувати будинок для вчених за гроші держбюджету

Президія зазвичай погоджується віддати землю під забудову за умови, що 10% і більше квартир компанія віддасть безкоштовно для потреб НАНУ. Таким чином, протягом останніх десяти років Академія домовилася із забудовниками про передачу понад 50 гектарів землі в обмін на квартири для вчених.

«Вигідні» партнери

Майже все службове житло, яке за останнє десятиріччя отримали у користування вчені київських інститутів НАНУ, розташоване в новобудовах на вулиці Метрологічній — у тихому спальному мікрорайоні за десять хвилин ходу від парку «Феофанія».

Будинок на вулиці Метрологічній, в якому живуть працівники НАНУ

Зараз поряд з уже заселеними багатоповерхівками триває будівництво: ТОВ «Гідроінжбуд» користується 31 гектаром земель Академії наук, і тут є де розвернутися. В обмін на право будуватися у 2009 та 2010 роках інвестор мав передати НАНУ ключі від 241-ї безкоштовної квартири для родин вчених.

Натомість, поки що Академія отримала у цих новобудовах всього 24 квартири. І то — із запізненням у п’ять років. Втім, Президія виявилася напрочуд терплячою, і з повним розумінням поставилася до таких грубих порушень домовленостей.

Олександр Хоменко отримав службове житло у новобудові через сім років після того, як став у квартирну чергу

Академіки та профспілка не вимагали у забудовника жодних компенсацій у вигляді грошей чи додаткових квадратних метрів за затримку. Коли НАН отримає решту квартир — невідомо. Адже в оновленій версії договору вже не вказується дата здачі житла в експлуатацію.

По інший бік від масштабного будівництва «Гідроінжбуду» теж мав з’явитися будинок для науковців. Інститут теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова у 2007 році підписав договір із ТОВ «Діола» про будівництво житлового комплексу з підземним паркінгом на вул. Метрологічна 14-б. 10% житла в ньому мали отримати вчені цього інституту. Втім, зараз за цією адресою розташований новий офісний центр із паркінгом. І — жодної квартири.

Згідно з документами, на місці цього офісного центру мав бути житловий комплекс

Усі ці історії Президія НАНУ старанно замовчує, хоча ще в 2014 році Державна аудиторська служба зафіксувала непоодинокі випадки проведення оборудок із землею.

«Землі державних установ використано як внесок у будівництво житла для вчених та нежитлових приміщень наукового призначення, які фактично не збудовано, або збудовано з порушеннями умов, укладених з інвесторами, договорів. При цьому оцінка вартості землі, службового житла та нежитлових приміщень, яке за умовами договорів має отримати НАНУ, не проводилися, наслідком чого є непропорційність між внесками Академії та площами приміщень, що мають бути передані інвестором Академії», — констатували перевіряючі.

Та нічого не змінилося. Зауваження Державної аудиторської служби Президія просто проігнорувала, інвестори не почали виконувати договори, а на земельних ділянках з’являються довгобуди і продовжують стояти пустирі.

Щоб переконатися у цьому, досить завітати до Інституту клітинної біології та інженерії: поруч з ним — занедбані теплиці та хащі, на які перетворився колись родючий сад. На земельній ділянці в понад 11 гектарів у 2009 році мали збудувати житловий будинок за рахунок будівельної компанії «Камілота». 12% квартир мали дістатися вченим Академії наук. Але домовленість залишилася лише на папері.

Також поруч із будівлею інституту — огороджений високим зеленим парканом пустир. На цьому місці ще шість років тому мало початися будівництво житла за рахунок державного бюджету. Але 140 мільйонів гривень досі не використано за призначенням.

Так само, всупереч умовам договору, укладеного між Інститутом проблем міцності ім. Г. С. Писаренка та ТОВ «Будімір», на вул. Тимірязівська, 2 не здійснюється будівництво житлового комплексу та лабораторного комплексу.

І таких прикладів ще дуже й дуже багато.

НАН України, а значить, і держава, терпить величезні збитки, але нічого не робить, щоб змусити інвесторів виконувати договори вчасно, сплачувати штрафи за затримку, і навіть не розриває договори з тими будівельними компаніями, які взагалі нічого не роблять.

В Президії НАНУ запевняють, що договори не виконуються через непорядність будівельних компаній та фінансову кризу в державі.

«Чимало договорів не було виконано, бо у будкомпаній закінчилися гроші. І ми їх розуміємо — фінансову кризу відчули не тільки вони», — каже Олександр Хоменко. Насправді, на ринку будівництва житла ніякої кризи немає. Кількість новобудов стрімко зростає.

ТЕКСТИ намагалися зв’язатися із ТОВ «Будімір» та ТОВ «Камілота», аби зрозуміти, чому будівництво простоює. Однак виявилося, що у цих компаній немає навіть свого сайту, а телефони не відповідають. ТОВ «Камілота» не має й офісу, а зареєстрована вона у так званому «місці масової реєстрації» — у звичайній житловій старій багатоповерхівці.

Схоже, Президія не дуже ретельно перевіряє компанії, з якими підписує договори. Адже про шахрайські будівельні схеми ТОВ «Укоінвестбуд» постраждалі розповідали в ЗМІ ще у 2004 році. Компанія збирала кошти інвесторів для будівництва житла, а потім не здавала будинки в експлуатацію. І закономірно, що Академія наук стала черговою жертвою забудовника.

Незважаючи на це, керівництво Інституту не зверталось ні до судових, ні до правоохоронних органів про неналежне виконання умов договору, а обмежилось лише листуванням з цим інвестором.

Олександр Хоменко каже, що протягом наступних двох років інвестори побудують для науковців двісті квартир. У це не дуже віриться, адже за останні десять років Академія отримала всього 185 квартир.

«Востаннє був на засіданні парламентського комітету з питань освіти та науки. А раніше ледь не щомісяця ходив в Кабмін та Раду. Нам дають гроші тільки на аварійні споруди. Я виступав, і мені не вірили, що ми щось будуємо! Але насправді ми працюємо!» — переконує Хоменко.

Управлінню справами НАНУ не довіряють не лише в уряді та парламенті. Навіть Профспілка Академії оцінила роботу з будівництв житла як «незадовільну».

Комісія за участю представників Президії та ЦК профспілки перевірила, що ж робиться із службовим житлом за інвестиційним договором між Президією і ДП «Житлоінбуд», який уклалий у 2002 році. Будкомпанія побудувала багатоквартирний будинок у Києві на вул. Васильківській, 31/17 на землі, що належить Академії наук. Натомість, НАНУ мала отримати понад чотири тисячі квадратних метрів житла для сімей молодих вчених та провідних науковців.

У 2008 році «Житлоінбуд» був готовий передати Академії 48 квартир, але Управління справами погодилось отримати лише 24 квартири в готовому будинку та ще 2 квартири по вул. Бориспільській, 4.

Академія підписала з генпідрядником додаткову угоду, згідно з якою решту — 34 квартири — «Житлоінбуд» надасть житловому будинку, розташованому за адресою м. Київ, вул. Я. Коласа, 16. Але за цією адресою ЦК профспілки знайшов… автозаправку.

«Якщо керівництво Управління справами не знало про «фіктивність» цієї оборудки, то це свідчить про його «професіоналізм» і неспроможність відстоювати інтереси НАН України. А якщо знало і свідомо вводило в оману керівництво Академії і Бюро Президії НАН України, то за цим, імовірно, може стояти корупційна складова», — йдеться у спільній заяві ЦК Профспілки Академії наук.

Згодом цим питанням зайнялися правоохоронці. За висновком експертів, через дії чиновника академії завдано збитків на більш ніж 21,7 мільйона гривень. Тому зараз суд розглядає справу за підозрою у зловживанні службовим становищем керуючим справами Управління справами НАНУ Михайла Сидоренка, який, попри скандал, залишається на посаді.

ЕКСКЛЮЗИВ: Вивчайте за лінком список ділянок, виділених під будівництво, і кількість квартир, які отримала НАНУ

По блату і для бідних

Протягом останніх десяти років Академія виділила для своїх співробітників 185 квартир. Щороку НАНУ отримує, в кращому випадку, по кілька десятків квартир, і очікування розтягується на довгі роки.

Існує спеціальний орган, який і займається відбором найдостойніших кандидатур — Комісія з розгляду клопотань щодо надання службового житла співробітникам НАНУ (далі — Комісія).

Затверджений Комісією список претендентів затверджує керівний орган НАНУ — Бюро Президії та профспілка.

Рішення Комісії справді має вагу. Наприклад, у 2010 році вона внесла до числа пріоритетних кандидатури директора Інституту газу Бориса Бондаренка, завідувача відділом Інституту електрозварювання ім. Б. Є. Патона Леоніда Добрушина та директора одного зі своїх підприємств «Будремсервіс» Леоніда Мармалевського.

Не минуло й двох років, як усі вони отримали по квартирі: Бондаренку дісталася трикімнатна, Добрушину — двокімнатна, а Мармалевського Президія тричі рекомендувала на отримання службового житла: двох однокімнатних і однієї двокімнатної квартири.

Щоб отримати безкоштовну квартиру під егідою Академії наук, не обов’язково бути вченим і мати науковий ступінь. У 2008 році уряд дозволив НАНУ надавати службове житло директорам інститутів, їхнім заступникам, керівникам структурних підрозділів та їх заступникам, головним бухгалтерам, професіоналам, фахівцям та службовцям. Тобто, майже всім, хто працює в Академії наук.

Посилаючись на урядове рішення, Президія вирішила потіснити список науковців, і протягом останніх десяти років рекомендувала дати службове житло тридцятьом технічним співробітникам: юристам, завгоспам, бухгалтерам, інженерам, технікам та помічникам директора без наукового ступеня.

ЕКСКЛЮЗИВ: Список технічних працівників, які отримали службове житло, вивчайте тут

Профільна Комісія рекомендувала надати квартири і для працівників Президії НАН України.

Тож однокімнатну квартиру отримав згаданий на початку Олександр Хоменко — заступник керуючого справами НАНУ Михайла Сидоренка, який за сумісництвом є головою Комісії.

Також житло отримали троє підлеглих Олександра Ульяненка, заступника начальника науково-організаційного відділу Президії НАНУ та члена Комісії з розподілу квартир. Ордери на однокімнатні квартири мають двоє, один поселився в 4-кімнатній квартирі площею 143,9 кв. м.

Новобудови на вул. Академіка Лєбєдєва, в яких деякі працівники НАНУ отримали службові квартири

У свою чергу, начальник відділу науково-правового забезпечення діяльності НАНУ Президїі НАНУ Світлана Черновська під час засідання Комісії, вочевидь, знайшла достатньо сильні аргументи, чому потрібно надати квартиру її заступниці.

ЕКСКЛЮЗИВ: Перелік працівників НАН України та інших організацій, які вказані в постановах Президії НАН як такі, яким надається службове житло(2007—2017 рр.), вивчайте тут.

Реально отримати житло могли не всі з цього списку.

Фрагмент із постанови Президії про розподіл службового житла для працівників НАНУ

Мало хто з науковців, які приходять працювати в Академію наук, вірять у те, що отримати службове житло за талант — реально. А ті, хто працює в системі НАНУ багато років та має видатні наукові досягнення, зазвичай мають інші джерела доходів із-за кордону та можуть за певний час придбати житло за отримані прибутки й без допомоги Комісії з розподілу житла. Є також жменька талантів без додаткових доходів.

Як ідеться в документах Академії, службове житло повинні були отримати: 1) найпродуктивніші та 2) найталановитіші науковці та співробітники.

Як і в будь-якій організації радянського зразка, Академія керується не офіційними правилами, а неписаним кодексом, який регулює складні неофіційні взаємовідносини.

Згідно з цими неписаними правилами, пріоритет мають близькі до начальства, бідні й знедолені та, в останню чергу, талановиті. Тому під час обговорення щодо того, кому давати квартиру, найсильнішими аргументами є фрази «він уже 30 років у квартирній черзі», «у неї троє дітей і хвора мати», «він академік, і цим все сказано».

Порожні квартири

Розпорядження Президії НАН України щодо виділення службового житла мають статус рекомендації. Ордери на отримання квартир видають місцеві держадміністрації. Інколи виконкоми не згодні заселяти науковця та його родину в службове житло, бо вважають площу квартири замалою або завеликою згідно з санітарними нормами. Тоді Президія приймає інше рішення, щоб повністю задовольнити вимоги адміністрації.

Але чомусь житло, яке відбраковує адміністрація, часто не розподіляється повторно для інших вчених. Залишається незрозумілим, чи ці квартири стоять порожніми, чи дехто таки користується двома.

ЕКСКЛЮЗИВ: Тут вивчайте список тих, кому квартири виділяли двічі. Це не означає, що вони розпоряджаються двома квартирами. Можливо, це сталося через бюрократичні складнощі, й одну

з виділених квартир отримувач так ніколи і не бачив.

Квартирою талант не втримаєш

Ми писали про наукове рабство в Академії. В таких умовах важко визначити найкращих працівників, бо якщо певний науковець десять років горбатиться, щоб начальник захистився, то в нього небагато часу на власні розробки й просування в індексі Scopus. І квартира є одним з ланцюгів, який утримує цю систему. Спочатку ти працюєш на перспективу отримання квартири. Потім теоретично ти можеш її приватизувати через дірку в законі, але якогось підпису все не ставлять і не ставлять, і ти знову залежний.

Та припустимо, що система запрацює правильно, і службові квартири виділятимуть дійсно найталановитішим чи найефективнішим. Якщо чекати по 10 років, то це пародія. Бо коли є пропозиція жити на Заході «зараз» чи отримати службову квартиру «потім», то більшість вибере «зараз».

Навіть якщо налагодити ефективну роботу з інвесторами і виселити тих, хто не працює, — а це з жанру навіть не наукової фантастики, а фентезі, — то і в такому випадку лише квартира талановитих вчених не втримає:

«Якби я хотіла робити «кар‘єру», тобто, лізти по драбині вгору і стати зрештою академіком — то квартира була б важливим фактором залишатися в моєму Інституті. Але я хочу гратися в дорогі іграшки, хочу працювати в добре фінансованій лабораторії. З такими лабораторіями, як у нас, квартира затримала б мене хіба що на пару років. До від’їзду я й так нормальну знімала», — говорить науковець-дослідник у науково-дослідницькому центрі при Госпіталі принцеси Маргарет, молекулярний біолог і біохімік Олена Горбенко, котра зараз живе в Канаді.

Набагато доцільніше взагалі відмовитися від квартир, а доходи від управління майном та кошти з бюджету виділяти на наукові гранти. Щоб у кращих вчених була можливість заробляти більше, а наукові установи конкурували за мізки і приваблювали їх умовами праці та зарплатами. А самі науковці могли придбати власне житло — там і тоді, де захочуть.

Довідка

Комісія з розгляду клопотань щодо надання службового житла співробітникам НАНУ:

Михайло Сидоренко – керуючий справами НАНУ, голова Комісії (2008-2014 рр.);

Анатолій Загородній – віце-президент НАН України, голова комісії (2014 р. – дотепер);

Марія Терець – заступник керуючого справами НАНУ, заступник голови Комісії;

Олександр Ульяненко – заступник начальника НОВ Президії НАНУ;

Володимир Палій – начальник Відділу наукових та керівних кадрів Президії НАНУ;

Світлана Черновська – начальник Відділу науково-правового забезпечення діяльності НАНУ Президїі НАНУ;

Анатолій Широков – голова профспілки працівників НАНУ;

Тетяна Сич – голова комісії ЦК профспілки працівників НАНУ з соціальних питань;

Віктор Столяров – голова Київського регіонального комітету профспілки працівників НАНУ;

В. О. Шукало – голова комісії Київського регіонального комітету профспілки працівників НАНУ;

Діна Коростіна – провідний спеціаліст Відділу соціального розвитку Управління справами НАНУ, секретар комісії (2008-2014 рр.);

Людмила Цимбалиста – перший заступник керуючого справами НАНУ, начальник Відділу з питань управління майном та соціальних питань – секретар комісії (2014 р. – дотепер);

Алла Пітель – завідувач відділу соціальних питань ЦК профспілки працівників НАНУ.

Про те, як організоване фінансування науки в США та Польщі, і як можна його правильно організувати в Україні, читайте тут.

Від редакції: Ми НЕ вважаємо, що Академію наук потрібно ліквідовувати, передавати в підпорядкування Міносвіти чи ще комусь. Ми вважаємо, що для того, аби зберегти науковий потенціал України, Академію потрібно реформувати — і зробити це якнайшвидше. Азберігати є що. Також ми переконані, що уникати чесної розмови про стан справ у НАНУ — це шкодити українській науці.

Попередні матеріали про НАНУ читайте тут

Матеріал написаний завдяки пожертвам, зібраним на Спільнокошті

НАНУ академія наук квартири розслідування