Фрік-кандидати. Рейтинг клоунів української політики.
Напевно, ви вже помітили, що портал ZaUA.org нерівно дихає на фріків. Воно й зрозуміло: без них українська політика була б схожа не на весілля, а на похорон, як в Росії. Тому ми сьогодні знову пишемо про них, коханих, - про фріків.
Фрікоцид здійснював: Антон Зі кора
Український прорив!
Безумовно, найбільш яскравий персонаж виборної кампанії-2010 - це Василь Противсіх. Більше того, цей кандидат може претендувати на звання фріка N 1 у всій української політики останнього часу. Так, до нього існувало багато фріків, але ніхто з них не стрибав так високо. Олені Солод, яка побажала змінити свої ім'я-прізвище на Усаму Бен Ладен, не дали це зробити. Вєрка Сердючка так і не дійшло до ЦВК. А Василь Противсіх сьогодні офіційно один із вісімнадцяти кандидатів на пост глави держави. Це і є справжній український прорив!
Він виступає під гаслом: "Я проти всіх - і проти Я, і проти Ю".
Коли я бачу його плакати, у мене у вухах звучить протестний рок початку перебудови, пісні Віктора Цоя, «Аліси» та інших.
До речі, про Олену Солод. Пам'ятаєте, який ефект в 2002 році викликало її бажання стати тезкою самого розкрученого терориста в світі, і як вона роздягалася перед камерами? Звичайно, можна сміятися над її словами і плакати, але не можна не визнати правоту її слів щодо сприйняття простими людьми кандидатів: «Все равно думают, какая грудь там у женщины, а сделала ли липосакцию? А настоящая грудь, а не настоящая? А что там в трусах, у мужика?»
При думках про Олену Солод, якій бюрократи так і не дозволили стати Усамою Бен Ладеном, у вухах мимоволі звучить шахада - символ, що свідчить віру в єдиного Аллаха. «Немає Божества, гідного поклоніння, крім Аллаха, і Магомет - його посланник».
Згадуючи про кандидата в президенти Олександра Пабата, я чую пісні про НАС НАС - це Народна Армія Спасіння, яку він очолює. Треба сказати, цей молодий фрік добре використовує різні технології, аби прийти до влади. До цього моменту це стосувалося лише Києва, зараз він замахнувся на усю країну. Сьогодні активісти НАС ініціюють пікетування податкових інспекції: «Реклама на телебаченні, біг-борди та агітнамети коштують чимало, а політики зазвичай декларують невеликі прибутки». НАС вимагає дізнатися, звідки у них гроші. Сюжет з цього приводу, розміщений на сайті НАС, дивіться тут: http:/
При тому сам Пабат у 2008 році офіційно отримав доход в 245 грн, 62 копійки. Питання: чи підуть НАСівці пікетувати податкові, щоб дізнатися, на які гроші він купив шість машин, земельну ділянку в 7327 кв. м, квартиру 207,59 кв. м. і гараж 48 кв. м? Зіпсувати повітря і більш за всіх обурюватися – саме так часто ведуть себе фріки.
Щирий жаль викликала відмова Б свинарки Лідії Вони від балотування на посаду Президента.А що б ви робили на її місці, якби ваше прізвище так дискредитували? Втім, схоже, навіть якщо б не ця обставина, то все одно Вона не стала би лідером серед українських політичних фріків. Хтось від її імені, той, хто не з'являється на людях, вже сказав, що Вона - це псевдонім. А лідер партії «Селянська Україна», яка висувала Вону, Михайло Притула, повідомив, що насправді жінку звати Лариса Сергіївна, а не Лідія Степанівна, як було сказано на початку. І живе вона не в селі Іршики Хмельницької області. Словом, історія зі «свинаркою» з самого початку була «липою». А ось розміщена в Інтернеті фотка з Воной, яка позує на сіннику з Конституцією України, дуже символічна. Хто тільки не затягує нашу Конституцію на сінник.
Коли думаю про цю жінку, у вухах починає звучати «Плач Єремії», пісня «Вона»
Швейцарія… за розміром
При розмові про жінок-фріків в політиці відразу ж спливають ще два прізвища - Вітренко і Богословська. Оскільки перша на президентський пост не висувається, поговоримо про другу. Багато хто зараз називає її технічним кандидатом від Партії регіонів, і про ці хитрощі можна міркувати годинами. Але нас у даному випадку цікавить не політика, а мистецтво. Отже, Інна Германівна вважає Юлію Тимошенко своїм основним конкурентом на президентських виборах. Розумію, це звучить страшно, але, схоже, вона щира в своїх заявах. Після подачі документів до Центрвиборчкому на реєстрацію вона попередила про «велику бійку» з «тимошенничеством».
За її словами, це буде не фізична бійка двох жінок (шкода!), а «битва правди і неправди». І, схоже, ця боротьба вже почалася. Богословська вже вдарила по обличчю прем'єра: «Що робить Тимошенко, я не знаю. Про це ви самі здогадайтеся, дивлячись на її обличчя. А я ніколи ніяких пластичних операцій не робила - я є противником такого втручання хірургів, вважаю, що це остання справа».
Більш того, Богословською нанесений удар по самому хворому і дорогому місцю прем’єрки. «Як Ви ставитеся до того, що Вас порівнюють з Юлією Тимошенко? - запитали в неї під час чату на Кореспонденті. - «Цілком природно. Дві сильні жінки, які обидві підпадають під пророкування (ось це жесть! - А. З.). Обидві 60 року народження, обидві з косою. Тільки одна зі штучною, а друга - з натуральної. Подивимося, чим закінчиться це протистояння добра і зла».
Здаючи документи до ЦВК, Богословська висловила побажання зробити Україну «новою Швейцарією». Що ж, з огляду на її заяви про те, що Севастополь повинен перейти в українсько-російське управління, це цілком можливо. Якщо від України відкушувати території, вона рано чи пізно може стати величиною з крихітну Швейцарію.
Але не поспішайте звинувачувати її у відсутності патріотизму. «Інна Богословська змогла б віддати своє життя за Батьківщину? - запитали її на тому ж чаті. - «Так. Тільки тоді, коли твердо відповіла на це питання, я прийняла рішення балотуватися в президенти».
Звучить гімн Радянського Союзу - батьківщини Інни Германівни.
Клоун, який забув перевдягнутися
Ми довго сперечалися, чи варто зараховувати чи до лику фріків майора Мельниченка? Вирішили: варто. Рішення було ухвалене після звістки про те, що колишній охоронець Кучми подав на реєстрацію в ЦВК документи про висунення на пост президента. Однак він, по-перше, запізнився на день (забігав, напевно). По-друге, не вніс необхідну за законом заставу в розмірі 2,5 млн. гривень. Ну, чим не фрік.
Думаю, у більшості громадян України відчуття від Мельниченка таке ж, як у мене. Спочатку він був постаттю загадковою, таємничою і навіть зловісною. Але з часом все більше перетворювався на клоуна. Сьогодні він клоун, який йде по вулиці додому після виступу, навіть забувши перевдягнутися.
Судить самі. Влітку 2007 року колишній майор був госпіталізований до Жовтневої лікарні Києва з діагнозом крововилив у мозок (інсульт). У цей час він заявив, що його хвороба не випадкова. Мельниченко стверджував, що Віктор Ющенко не хоче, щоб колишній охоронець дожив до судового процесу над Леонідом Кучмою.
Через два роки майор заявив про свій намір балотуватися в Президенти України за підтримки Громадянського руху України, до якого увійшли в основному відставні офіцери спецслужб і Збройних сил. У разі своєї перемоги на виборах Мельниченко збирався відновити смертну кару, запровадити військовий стан у країні і оголосити нещадну війну з корупцією. І ось, через якогось запізнення з подачею документів і двох з половиною мільйонів, країна позбулася свого щастя.
Пригадується Штірліц і музика з «Сімнадцяти миттєвостей весни»
Ну, а найвеселішим фріком залишається Вєрка Сердючка, хоча шкода, що він (вона) так і залишився на порозі між політикою і шоу-бізнесом. А взагалі Данилко обіцяв повернутися в політику. І добре, що коли він говорив це, то ще не був політиком, тому що інакше його обіцянкам вірити було б не можна. А так - є шанс.
Що звучить у вухах? Тут без вибору:
