3D модель Києва. Столиця росте швидко і непрогнозовано

Ми зробили 3D моделі Києва та декількох інших міст. Варшаву і Бухарест взяли, як сусідні столиці, Берлін – як головне місто розвиненої європейської країни, і Нью-Йорк, де будують високо, багато і щільно та трепетно ставляться до права бізнесу заробити. Усі міста відрізняються від Києва, там люди не живуть у висотних будинках. Для повноти картини ми хотіли взяти який-небудь східний мегаполіс, наприклад, Шанхай чи Гонконг, де багато людей живе у багатоповерхових "термітниках". Та оскільки ми брали дані з Open street map, це не вдалося: на жаль, там детальна інформація про азійські міста відсутня.

Проект Текстів

Вивчайте 3D моделі Києва, Варшави, Бухареста, Берліна, Нью-Йорка та читайте репортаж про те, як живуть кияни у висотних і низьких новобудовах

Київ чимось схожий на Нью-Йорк кінця 19-го століття, коли місто будувалося без жодних обмежень. У нас теоретично є містобудівні правила і навіть Генплан, але на практиці – частково через корупцію, частково через слабку судову і правоохоронну системи – компанії будують там, де змогли вхопити ділянку. І зводять стільки поверхів, скільки зможуть. Адже собівартість метру у висотці менша, ніж в іншому житлі.

Зрештою, у Нью-Йорку запровадили купу різноманітних правил щодо того, як, де і що можна будувати, бо місто таки для людей, а не для прибутків продавців нерухомості. І тепер Нью-Йорк – це ніби Київ навиворіт. Відоме, як столиця хмарочосів, насправді місто високе лише в центрі. Щільно й високо забудували частину Мангеттену, а житлові квартали – переважно дво- або триповерхові.

Популярна нині містобудівна теорія переконує, що невисокі будинки зручніші для життя, ніж висотки. Оптимальна висота для людського комфорту – максимум сьомий поверх, звідки ще можна розгледіти силуети перехожих, впізнати знайомого. Урбаніст (фахівець, який займається плануванням міст) Григорій Мельничук стверджує: “Що нижче живе людина, то більше шансів, що вона спілкуватиметься з сусідами й дбатиме про спільний простір унизу”.