Без бронзових героїв: меморіал Небесній сотні відходитиме від радянських традицій, а зведуть його після завершення роботи слідчих
Меморіал відходитиме від усталеної за радянських часів традиції: коли людина змушена дивитися високо вгору на монумент. Замість поклонятися, глядач взаємодіятиме зі стелою з іменами героїв, розташованою на рівні людського зросту, каже авторка переможного проекту, архітекторка Ірина Волинець. Окрім цього, на алеї висадять 107 дерев у пам'ять про кожного загиблого у Небесній Сотні. Поки що всі роботи припинили – до завершення слідчих дій у справі Майдану.
Авторка: Ярослава Тимощук
Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні і Музей Революції Гідності як його частина переміг у відкритому архітектурному конкурсі у 2017 році. Але поки що його не будують, оскільки Генеральна прокуратура ще проводить слідчі експерименти на алеї Героїв Небесної Сотні. Про це розповіли директор музею Ігор Пошивайло та заступниця генерального директора з будівництва Оксана Моргун на прес-конференції для журналістів.
Проект меморіалу
Працівники мають на руках документи, згідно з якими можуть виконувати підготовчі роботи – тобто встановити будівельний паркан, облаштувати побутове містечко, підключити воду, електрику, апарат для миття коліс, зрізати зелень навколо тощо. Такими документами є право власності на ділянку під облаштування пішохідної зони та озеленення території, а також зареєстровану в архітектурно-будівельній інспекції інформацію про початок цих робіт.
Проте поки прокурори не завершили слідства, тут не мають наміру нічого споруджувати і припинили будь-яку діяльність, запевняє дирекція.
З прокуратурою поки погодили роботи на нижній частині ділянки (від Хрещатика до пішохідного мосту). На цьому відтинку дороги можна демонтувати бруківку, зрізати дерева. Але кожен етап належить погодити зі слідчим: працювати або з його відома, або за його присутності. Верхню частину відведеної під комплекс ділянки поки що чіпати не можна. Як каже завідувачка відділу будівництва Наталія Бойків, станом на вчора прокурори провели вже половину слідчих дій.
Водночас вона повідомила: за п’ять років від початку розстрілів на Інститутській померло вже 18 батьків загиблих у Небесній Сотні. Для них важливо вшанувати пам’ять про рідних, проте найкраще вшанування для них – дочекатися вироків для винуватців.
Одна з архітекторок переможного проекту Ірина Волинець розповіла про задум меморіалу.
«Важливо відійти від радянського вшанування пам’яті – коли маємо постамент, монумент, скульптуру, на яку обов’язково потрібно дивитися вверх. Стела, яку створюємо, не є гігантською – вона людського масштабу. Кожен може підійти і доторкнутися – це таке собі місце взаємодії, без ефекту поклоніння. Цей простір говорить: люди пожертвували життями, щоб зробити Україну кращою. А дерева на алеї – це місце майбутнього, нагадування, що життя триває. Ми проектували меморіал так, щоб люди пам’ятали трагедію, але водночас сприймали це місце позитивніше», – сказала Ірина Волинець.
У 2016 році музей отримав на свою діяльність один мільйон гривень із державного бюджету, 22 мільйони – торік. Окремих грошей потребує проектування та будівництво меморіалу – всього 148 мільйонів гривень. Директор Ігор Пошивайло вважає, що вхід у такий музей має бути безплатним. Щоб у перспективі вийти на самоокупність, Пошивайло покладає надії на меценатство від приватних осіб та корпорацій.
У 2015 році вже називали переможців конкурсу найкращих проектів Території Гідності у чотирьох номінаціях.
Конкурсом опікувалася Київська міська державна адміністрація та Мінкульт. Та справа заглохла, переможці навіть не отримали обіцяної премії. За новим конкурсом переміг меморіал (і музей як його частина, які нині споруджуються).
