Зелене і токсичне. Через глобальне потепління пляжі поблизу Одеси на початку червня стали смердючими. Так буде щороку
На початку червня у медіа прокотилася справжня інформаційна хвиля про «зацвіле» море під Одесою. У соцмережах активно поширювали фотографії берега, вкритого чимось на кшталт зеленої піни, з'являлися численні обурені відгуки відпочивальників та місцевих мешканців про колір та стан морської води, яка на додачу ще й смерділа. Здавалося, літній курортний сезон 2019 року мав усі шанси бути зірваним.
Автор: Андрій Гарасим
Проте у другій декаді червня ситуація почала нормалізуватися. Вода в одеській акваторії ніби знову стала чистою. Здавалося б, практично хепі-енд — от тільки залишилося багато запитань. Зокрема, що ж таки трапилося на початку червня у Чорному морі, і чи є ймовірність, що щось подібне станеться ще цього літа?
Клікніть на зображення для збільшення
Згідно з інформаційним повідомленням Міністерства екології та природних ресурсів, «цвітіння» моря спровокував надмірний розвиток ціанобактерій (поширеніша раніше назва — «синьо-зелені водорості»), зокрема нодулярії — Nodularia spumigena. Причини — аномальна спека в кінці травня і на початку червня, а також рясні дощі, що пройшли в цей же період у регіоні.
Тепер так буде щороку
«Через це скид в море води з річок значно посилився, що призвело до падіння солоності й потрапляння в море великої кількості органіки. У поєднанні з практично безвітряною погодою це створило ідеальні умови для розмноження нодулярії», — зазначалося в повідомленні Мінекології. В міністерстві також вказали, що на цвітіння моря напряму впливає стан очисних споруд, адже недоочищені стічні води несуть додаткові елементи для розвитку ціанобактерій.
Офіційна оцінка міністерства в цілому збігалася з оцінкою екологів та науковців, проте є й певні відмінності. Так, досить логічно припустити, що одним із факторів цвітіння було опріснення води, оскільки в акваторію Одеського регіону надходить вода практично з усіх великих річок Чорного моря — Дніпра, Дунаю, Дністра.
Водночас науковці не підтверджують факт значного опріснення води. За інформацією завідувача відділу Українського наукового центру екології моря Олександра Гончарова, на момент цвітіння опрісненість води в акваторії Одеси була в межах норми. За його словами, основними причинами цвітіння стали нетипово високі температури на початку червня, а також відсутність вітру, що унеможливило циркуляцію води.
Варто нагадати, що червень 2019 року був надзвичайно спекотним, було зафіксовано кілька температурних рекордів. Фактично, упродовж останніх років можна спостерігати підвищення температур на планеті та в Україні зокрема.
Як змінюється клімат в Україні, демонструє кольорова діаграма температурного режиму протягом 1901—2018 років (див. нижче). Чим синіший колір — тим нижча температура, більш червоний — вища. Кожна смужка показує середню річну температуру.
Джерело: showyourstripes.info
Глобальні кліматичні зміни як один із основних факторів називає й кандидат біологічних наук, гідробіолог Галина Теренько. За її словами, зміни у поведінці морських організмів через кліматичні зміни можна простежити по всій планеті, й Чорне море тут не виняток.
Додають «сил» нодулярії й фосфати, які зараз у великій кількості потрапляють у воду внаслідок різноманітної людської діяльності. «Коли вода прогрівається й накопичується достатня кількість фосфатів — ми отримуємо основні стимули для її росту», — зазначає вчена.
Загалом, як вже говорилося, цвітіння нодулярії останнім часом більш-менш регулярно повторюється. Однак найдивніше те, що перше глобальне «цвітіння» Чорного моря через розвиток нодулярії має свою чітку й зафіксовану дату — 2010 рік. Саме тоді надмірний розвиток водорості спричинив перше широкомасштабне «цвітіння». Після цього подібні речі відбувалися — щоправда, в різних обсягах — досить-таки регулярно. Але до 2010 року чогось подібного з Чорним морем не траплялося.
Можна припустити, що й у наступні роки в якийсь період літа море «цвістиме».
Таємниця 2010 року розкривається досить просто. За словами Олександра Гончарова, нодулярія є інвазивним, іншими словами, прийшлим видом. До недавнього часу в Чорному морі її не було. Швидше за все, вона прибула в акваторію Одеси разом з баластними водами якогось корабля. Й на відміну від багатьох інших видів, які не змогли тут прижитися, нодулярія відчула себе у чорноморських хвилях як удома.
Аби простежити шлях нодулярії в Україну, достатньо почитати світові новини. Далеко «скрінити» не треба — приблизно рік тому «зеленою піною» вкрилося Балтійське море. Причому, сценарій та основний фактор досить схожі — Балтійське море, яке доти прогрівалося лише під кінець літа, стало теплим вже в червні. Як наслідок — катастрофічний за своїми масштабами розвиток водорості, «зацвіле» та позеленіле море.
Токсичність
Ще одне важливе питання — наскільки токсична нодулярія? Даний вид містить токсин нодулярин, який негативно діє на різноманітні морські організми, а також на людину. Про можливу токсичну загрозу згадувалося у медіа та соцмережах, було оприлюднене застереження облуправління Держпродспоживслужби, де пропонувалося утриматися від купання в морі. Втім, жодна офіційна заборона на купання так і не з'явилась.
Гідробіолог Галина Теренько дотримується з цього приводу чіткої позиції. За її словами, можна з певною часткою впененості говорити про те, що у воді під час «цвітіння» моря цьогоріч були токсини. «Нодулярія активно виробляє токсини при температурі до 22 градусів, і лише з підвищенням температури до 30 градусів її токсичність знижується. На момент «цвітіння» цього року температура води була близько 23 градусів, відповідно, для водорості утворилися практично ідеальне середовище для розвитку та вироблення токсинів», — зазначає вчена.
Під час розмови Галина Теренько прозоро натякає, що не всім подобається згадування про токсичність нодулярії, і при оприлюдненні подібної інформації можна наразитися на певний тиск. Що й не дивно, беручи до уваги значення напливу відпочивальників для Одеського регіону, місцевої влади та бізнесу. Водночас, щоб впевнено стверджувати про наявність та кількість токсину, за словами Теренько, потрібно створити спеціалізовану лабораторію. Поки що повноцінний аналіз на токсини можна зробити, за її словами, лише за кордоном.
Чи ймовірні інші спалахи «цвітіння» цього літа? За словами Олександра Гончарова, подібне доти траплялося з регулярністю не частіше одного разу на рік. Проте в умовах непрогнозованої поведінки погоди останнім часом, повністю виключати повторний спалах цвітіння водоростей не варто. «Хотілося б, щоб подібної ситуації цьогоріч уже не було, але гарантувати це в сьогоднішніх умовах неможливо», — зазначає Галина Теренько.
Серед заходів, які на місцевому рівні допоможуть убезпечитися від повторення подібного явища, Гончаров називає краще очищення стоків, виведення скидування очищених стоків на більшу глибину, налагодження очищення ливневих вод.
Не варто забувати, що саме забруднення води є тим фактором, який постійно негативно впливає на ситуацію з водою в акваторії Одеси. Загалом, мова має йти про справжній системний підхід до цього питання. І не варто забувати, що нодулярія — це лише один з багатьох живих організмів, який може спровокувати «цвітіння», чи то пак справжню екологічну катастрофу у Чорному морі. Основними причинами таких явищ є не окремі живі організми, а нерозумна та захланна діяльність людини.
