Технологія ФСБ. На конференцію з питань нацменшин зібрали проплачених статистів, щоб створити видимість мовної проблеми

Куплені глядачі

25 липня в конференц-залі готелю «Київ» відбувалася конференція про проблеми нацменшин в Україні. Організувала її офіційно не зареєстрована громадська організація «За взаємопорозуміння та прогрес». Протягом кількох годин 15 спікерів перед телекамерами втовкмачували аудиторії зі 150-ти людей низку ідей:

1) Закон про мову та закон про освіту є дискримінаційними стосовно нацменшинств. А тому їх потрібно скасувати;

2) В Україні потрібно створити Міністерство з питань нацменшин, позаяк профільний департамент в Міністерстві культури – «це ніщо, і не справляється з поставленими завданнями»;

3) Нацменшини в Україні постійно потерпають через відсутність достатньої законодавчої бази та бездіяльність влади. У цьому винні бездіяльність парламенту, президента та уряду України.

Серед аудиторії було кілька реальних представників національних меншин, але переважна більшість – найняті статисти.

«Хочемо, щоб кожен із виступаючих розповів про стан дотримання прав людини представників нацменшин України. Пропозиції ми зберемо і до наступної зустрічі постараємося, щоб вони реалізувалися. Поки відсутні конкретні кроки парламенту та президента щодо досягнення дотримання прав людини. Нинішня ситуація викликає нарікання з боку ЄС та Ради Європи. А особливо ситуацію погіршило обмеження стосовно мов національностей. Це суперечить тому, що каже Зеленський», – заявив організатор конференції Віктор Тарасов, «уповноважена особа ГО «За взаємопорозуміння та прогрес».

«Опозиційна платформа «За життя» заявила, що закон про мову та закон про освіту потрібно скасувати. Ми вважаємо ці закони антиєвропейськими. І ми підтримуємо ідею створення нового Міністерства з питань нацменшин», – заявив із трибуни соратник Віктора Медведчука, новообраний депутат 9-го скликання Віктор Чорний.

Після цього виступали Ігор Андріанов – кандидат в депутати до Верховної Ради України від партії «Русский блок», Іван Попеску – лідер «Румунської спільноти України», депутат Верховної ради шостого скликання від «Партії регіонів» та ще близько десятка людей, які представлялися як громадські діячі.

Так звана "конференція"

– Хто із присутніх тут погоджується з тезою про те, що мовний закон та закон про освіту порушує права національних меншин? – запитали ТЕКСТИ у аудиторії в ході дискусії.

Зі 150-ти присутніх руки підняли лише семеро осіб.

– Це провокація, – прокоментував невтішні результати голосування організатор.

– Ніяка це не провокація! Люди добрі, начебто такі всі розумні, а такі дурниці говорите! – заперечила Мехрібан Салманова. – Я, азербайджанка, живу в Україні, й без проблем вивчила українську мову! Покажіть мені хоча б одну людину в Україні, яку побили за те, що вона розмовляла російською або іншою мовою? Немає такої проблеми (у залі залунали оплески). Чого ви вчепилися за ті закони про освіту і про мову? (оплески посилилися). Ми ж тут прийшли поговорити про проблеми національних меншин. А мова – це не проблема.

Поспілкувавшись із учасниками конференції, ми з’ясували, що майже всім присутнім організатори пообіцяли заплатити гроші за присутність у якості глядачів. Саме тому жоден із опитаних ТЕКСТАМИ гостей не зміг пояснити причину своєї зацікавленості тематикою проблем нацменшин.

Наприклад, один із запрошених «статистів» Павло працює в таксі й регулярно ходить на подібні проплачені заходи. Поки з трибуни лунали гасла про скасування закону про мову, він не відривався від стрічки новин у своєму телефоні.

Щоб збільшити зображення, клікніть на нього

Скріншот листування з одним із учасників конференції по темі нацменшин

Також з’ясувалося, що «статистів» ввели в оману: організатори анонсували, що захід триватиме дві години, тоді як насправді він тривав близько п’яти годин. Ось чому останні двохвилинні виступи «представників національних меншин» (які зачитувалися із папірця) публіка зустрічала бурхливими оплесками – так люди дякували за наближення кінця заходу.

Одразу після завершення конференції близько п’ятдесяти присутніх вийшли на вулицю, тут же отримали готівку і швидко розійшлися.

Джинса

ТЕКСТИ поцікавилися в організаторів, чому вони запросили в ролі спікера стосовно прав національних меншин представника «Опозиційної платформи «За життя» Віктора Чорного?

– Він раніше займався темою нацменшин, – відповів Віктор Тарасов.

– А вас не насторожує те, що Чорний – соратник Віктора Медведчука, кума президента Росії Володимира Путіна?

– Ну, вчора він сепаратюга, сьогодні він нейтральний, а завтра він може бути при владі.

– Медведчук?

– Так. Я думаю, що він буде при владі, якщо він кум. Наприклад, може така скластися ситуація, що через п’ять років ми вступимо одночасно і в ЄС, і в Євро-Азійський союз.

– Та ж ми воюємо з Росією…

– А чим це погано?

«Щоб не було зайвих запитань», журналістів на цей захід ніхто не запрошував. У залі були присутні двоє операторів із професійними відеокамерами та один фотограф. Усім присутнім перед початком конференції суворо заборонили знімати захід на мобільні телефони.

За підсумками конференції громадська організація «від імені всіх національних меншин України» подала звернення до президента з закликом створити профільне міністерство та переглянути чинне законодавство, яке регулює права нацменшин. І хоча окрім журналіста ТЕКСТІВ, на заході більше не було жодного представника ЗМІ, новина про необхідність створення нового міністерства вийшла на кількох сайтах одночасно – з абсолютно однаковим текстом.

Зокрема, про це написали (судячи з усього, не з любові до правди) «Аргументи і факти», «Українські новини», «УНІАН», «Главред», «ГолосUA», «Політека», а після цього новину підхопили російські сайти.

Стандартний алгоритм

За таким алгоритмом зазвичай працюють російські спецслужби. Зокрема, ФСБ. Інформаційна операція проводиться так:

1) В Україні знаходять спікерів, які готові озвучувати тези російської дезінформації. Для створення атмосфери серйозного рівня обговорення на такі заходи запрошують і нейтральних спікерів (які не розуміють, що захід – постановочний).

2) Ведеться набір проплаченої «масовки», яка створює атмосферу народної підтримки та актуальності теми. У спецслужб є свої координатори, які знаходять людей під різні типи заходів: актори для надання коментарів журналістам у скандальних сюжетах, спортсмени – для силових заходів та провокацій, студенти та пенсіонери – для організації мітингів тощо.

3) Проводяться переговори з більш-менш відомими ЗМІ, які готові за гроші розміщувати уже написаний текст новини з організованого заходу. Новини з’являються одночасно, а потім поширюються на російських сайтах та в соцмережах.

4) Інформаційна кампанія стає приводом для озвучення «проблеми» перед українськими високопосадовцями: урядом, президентом, парламентом: «Ось, дивіться, у нас є проблема, про це всі пишуть. Чого ви мовчите? Чому не вирішуєте проблему? Ви ж не такі, як ваші попередники, правда?! Реагуйте!».

5) Опозиційні сили (в даному випадку «Опозиційна платформа «За життя») включаються в інформаційну війну та апелюють до влади, опираючись саме на такі акції/ конференції/ поширені новини. Так в Україні з’являється «мовна проблема», «неонацисти» і «зрада, зрада, зрада».

ОНОВЛЕНО 25.07.2019 Рада національних спільнот України спростовує свою підтримку зверненню, яке було прийнято на описаному заході

агенти росія мова опзж війна