П

Просто бісить. Навіщо супермаркети міняють місця розташування продуктів

Йдеш за вівсянкою, але несподівано опиняєшся в книжковому відділі. Не те щоб культурний голод аж так змучив, просто в супермаркеті знову перестановка. І таких розчарувань попереду маса. Шкільний ярмарок замість солодощів, товари для новонароджених там, де була побутова хімія, декор у відділі побутової техніки і автотовари замість іграшок. Знайома ситуація, правда?

Автор: Дар'я Куренная

Таких сюрпризів у постійних клієнтів великих супермаркетів за рік буває щонайменше чотири. Передбачити логіку таких змін неможливо, бо кожного разу торгівельна зала змінюється до невпізнаваності. А працюють над такими змінами цілі відділи спеціалістів.

Які емоції це викликає у відвідувачів? Більшість це переважно бісить. Особливо в ті моменти, коли забігаєш в супермаркет дорогою з роботи додому. Ніби й треба тобі хвилин п’ятнадцять на те, щоб взяти молока і хліба. Маршрут знайомий: праворуч від входу, в кінець зали, кидаєш пляшку молока в кошик, йдеш ще 20 метрів до хлібного за своїм батоном – і на касу.

Мало хто з покупців замислюється над тим, що товари час від часу міняють місцями. Просто це не завжди настільки масштабно, тому не так впадає в око, коли чай з кавою помінялися місцями. Але є одне але. Мінімум раз на сезон в залі все міняють місцями.

Такі перестановки приносять супермаркетам прибуток за рахунок збільшення часу, проведеного покупцями у торговій залі. Крім того, поки людина шукає необхідний товар, є велика ймовірність того, що вона візьме ще кілька незапланованих товарів. Існують навіть спеціальні плани розкладки товарів, графіки змін, музичний супровід і світлове оформлення, які допомагають магазину витягнути з клієнтів більше грошей і продати непотрібне.

У кожної мережі свої графіки і плани перестановок, але спільні моменти є майже у всіх, розповідає колишня працівниця Ашану Тамара. «Коли людина постійно ходить одним і тим самим маршрутом, око замилюється. Тому й купують тільки те, по що йшли. А коли людина відхиляється від маршруту, то починає розглядати полиці, і шанси, що вона купить щось незаплановане, збільшуються», – розповідає пані Тамара.

За її словами, є обов’язкові моменти в розкладці товарів, про які ніби й знають покупці, але все одно раз за разом втрапляють у пастку.

Наприклад, найдорожчі товари завжди розташовані на рівні очей. Розраховано це на те, що покупець, побачивши той чи інший продукт, не замислюючись, кине його в кошик.

Як правило, дешевші товари будуть внизу полиці й ліворуч від покупця. «Маршрут в торговій залі побудований таким чином, щоб дорожчі товари були на видному місці й праворуч, бо більшість людей правші, і так їм зручніше брати щось із полиці», – продовжує пані Тамара. Як правило, людям незручно нахилятися чи роздивлятися, що лежить на самих верхніх полицях, тому туди виставляють найдешевші товари. Лише найприскіпливіший і заощадливий покупець буде копирсатися в товарах, які розташовані не на рівні очей.

Багатство вибору часто вводить сучасну людину в ступор навіть без перестановок у супермаркеті. Ілюстрація заставочна

Така ж історія й зі свіжішими продуктами: вони будуть заховані вглиб полиці. Багато хто з покупців помічав, що попереду ставлять товар, термін придатності якого збігає з дня на день, а свіжий – аж під стіночкою, в кінці полиці. Це вже не нова хитрість магазинів, але працює й досі.

Зміни в торговій залі можуть відбуватися не лише за бажанням супермаркету, а й на замовлення того чи іншого бренду. Знову ж таки – мережа на цьому заробляє. Щоб виставити товари на плато – це така ділянка зали або одразу біля входу або посередині, де продаються хіти сезону, – бренди викладають п’ятизначні суми.

Перед святами це можуть бути солодощі, алкоголь, косметичні набори тощо. Кінець літа – традиційні шкільні ярмарки, або ж свято врожаю. На Новий рік у магазині нас зустрічають різдвяні іграшки та прикраси. Ця експозиція змінюється постійно, і роздратування у покупців викликає найменше. Просто люди звикають до того, що ця ділянка зали завжди містить щось новеньке та особливо не реагують на зміни. А якщо й реагують, то здебільшого позитивно і з зацікавленістю.

Негативну реакцію покупців викликає навіть не те, що звичний маршрут змінено й доведеться прогулятися залою. Викликає шаленну лють, коли йдеш втомлений з роботи, розраховуєш скупитися за 20 хвилин, а всі неообхідні товари переставили і, що найгірше, працівники торгівельної зали не можуть сказати, куди переїхали серветки чи пральний порошок. Перестановки, як правило, роблять уночі, коли магазин зачинений, а вранці вже заступає інша зміна, яка ще не знає, що і де. Може минути тиждень, а то й більше, доки всі працівники вивчать, що де стоїть.

Тому ходять розлючені люди магазином в пошуках необхідного товару, та й беруть дорогою зовсім не потрібні їм речі. Багато хто скаже, що на нього це не діє. Але давайте покопирсаємося в пам’яті?

Скільки разів ставалося таке, що виходячи з магазину, вдома знаходилися зовсім не заплановані покупки? У мене таке часто буває в моменти глобальних змін у супермаркеті. І хоч вже чотири роки я роблю найбільші закупи в одному супермаркеті, і беру з собою список необхідного, час від часу приношу додому незаплановану шоколадку, книжку, пилку для нігтів, копійчаний блиск для губ, смішну мочалку або ж ароматизовану свічку. А якось взагалі купила келих. Один єдиний. Просто йшла за шампанським на день народження, а ті келихи так вдало поставили в один ряд з шампанським. Гріх не взяти – акція.

Таке розташування взаємодоповнювальних товарів – ще одна фішка супермаркетів. Ці перестановки замасковані під всілякі акції, і в свідомості покупця виникає дивний розрахунок, що це дійсно вигідно. Так поруч із пляшками алкоголю з’являються келихи й напис, що якщо взяти це в комплекті, то це прямо подарунок долі, а не ціна.

Насправді ж людина влаштована таким чином, що легко довіряє яскравим цінникам і написам «разом дешевше». Мало кому спаде на думку пройтися в сусідній відділ із посудом, щоб подивитися, скільки там коштував той самий келих.

Така сама історія з соусами біля м’яса в сезон шашликів, одноразовим посудом поруч із пляшкою пива в подарунок. «У покупця це не викликає підозри, і йому здається, що так навіть зручніше. Все в одному місці – не треба бігати», – каже колишня працівниця супермаркету. Так маркетологи вирішують за покупця, що саме він візьме. Можливо, він взагалі не любить гострого соусу та є противником пластикового посуду, але коли ці товари розташовані поруч – рука автоматично закидає їх у кошик.

Так само красиві блокнотики та ручки опиняються поруч із книжками. Каюсь, сама не раз ловилася в цю пастку, й разом із книжкою брала гарненьку закладку або блокнот із ручкою. Бо блокнот яскравий, а писати в ньому цією милою ручкою – одне задоволення. Насправді ні, але задум маркетологів спрацьовує.

Ще в книжних відділах супермаркетів важко знайти ціну, бо книжки переплутані на полицях, а йти шукати сканер не завжди є час і настрій. Сама я грішила на покупців, що брали книгу з полиці й не повертали на потрібне місце. Виявилося, що це частково через покупців, але роблять таке й самі продавці, щоб збити з пантелику. Бо рідко хто йде до великого магазину по книжку або тортик. Чимало людей роблять великі закупи, тож, беручи книжку, не кожен піде з’ясовувати її остаточну ціну. Дізнаються вже на касі або вдома, переглянувши чек.

Це далеко не всі фішки супермаркетів. Не тільки переміщення товарів може вплинути на покупця. Просто перестановки ми помічаємо, а от музичний чи світловий супровід сприймаємо вже підсвідомо.

торгівля економіка супермаркет

Знак гривні
Знак гривні