Росія оновлює список ворогів. Кому дістануться території РФ?

І ось - нова порція войовничих намірів. У п’ятницю секретар Ради нацбезпеки РФ Ніколай Патрушев в інтерв’ю виданню «Российская газета» розповів, що його держава готує нову військову доктрину. Серед іншого, у цьому документі будуть названі країни, які найбільше загрожують безпеці Росії. Відповідно, у найближчі десять років (доктрина розрахована на термін до 2020 року) Росія готуватиметься до війни саме з ними.

Кілька цитат стосовно страхів Росії з інтерв’ю пана Патрушева:

«Продолжается продвижение НАТО непосредственно к границам России, активизируется военная деятельность блока. После девятилетнего перерыва возобновились учения стратегических сил США с отработкой вопросов управления применением стратегического ядерного оружия».

«В борьбе за топливно-энергетические и другие сырьевые ресурсы нарастает конфликтный потенциал в приграничном пространстве страны, в том числе в Арктическом регионе»

«Обостряются территориальные претензии к России со стороны отдельных государств, например «Японии» .

«Существуют и внутренние военные опасности, о чем свидетельствует обстановка на «Северном Кавказе»

Повна версія документу з’явиться за кілька місяців. Ми ж проаналізували, яким країнам насправді є за що воювати з Росією та які наслідки матиме гіпотетичний конфлікт.

Зважаючи на те, що Росія є ядерною країною, реальну загрозу їй можуть становити потужні, і як правило ядерні держави. Напевне, саме тому у новій воєнній доктрині з’явився пункт, який дозволятиме Росії „нанесення упреждающего ядерного удара по агресору”. Кого мали на увазі росіяни, коли писали цей пункт? Хто зараз готується до війни з Росією?

Японія

Загрозу з боку Японії можна вважати викликом номер один для Росії. У найсхіднішого сусіда РФ є цілком конкретні претензії: чотири острови у Тихому океані (Ітуруп, Кунашир, Шикотан та Хабомаї), які до Другої світової війни належали японцям.

Вони просто хочуть повернути те, що не так вже давно було їхнім.

У п’ятницю, 20 листопада, японський уряд Юкіо Хатоямі заявив, що вважає зазначені чотири Південно-Курильсьскі острови незаконно захопленими Росією. В урядовій заяві щодо цього питання також зазначається: „якщо приналежність островів буде визначена, Японія готова гнучко розглядати питання про терміни, форми та умови їхньої передачі”.

На інший випадок у Японії є аргумент у вигляді відсутності мирної угоди між двома країнами: через територіальні суперечки РФ та Японія досі не мають угоди про мирний стан між державами. Тому, якщо російський сусід вирішить розв’язати війну, він не порушить жодних міжнародних домовленостей.

Сучасна Японія є країною, яка більше за всі інші потребує розширення життєвого простору та ресурсів. Пізнавальні телепередачі про японські квартири-коробки та заборону тримати домашніх тварин (бо забирають такий цінний простір) бачив весь світ.

Кілька років тому Японія почала серйозно укріплювати боєздатність, посилаючись на Північну Корею, яка може у будь-який момент напасти на японців. Наразі Японія хоч і не має офіційної армії, але володіє найпотужнішим у Тихому океані флотом, який включає два авіаносця (один з них кращий за ті, які мають у наявності США). Збройні сили Японії мобільні та дуже добре озброєні – найсучаснішими зразками техніки та зв’язку.

У японців вже майже не залишилося вільного простру та ресурсів. Міжнародні воєнні експерти визначили чотири основних напрямки, куди гіпотетично може бути спрямований погляд Японії. Це Австралія, Північний Китай, російський Далекий Схід та Латинська Америка.

Росія стане першим об’єктом для розширення японцями життєвого простору, бо, крім відсутності мирної угоди та наявності реальних територіальних розбіжностей, Росія наразі досить слабка у військовому розумінні. Також Японія цілком може розраховувати як мінімум на мовчання міжнародної спільноти у випадку розв’язання війни проти Росії.

Китай

Весною цього року вийшла книга „Китай незадоволений”. Одна з головних думок – Китай краще за інші світові країни знає, як ефективно розпоряджатися світовими ресурсами. Один з авторів Ван Сяодун свої враження від відвідування Росії описав так: „Я думав: як же вони розбазарюють цю величезну безлюдну землю з її чорноземом. Як несправедливо! А нам тут так тісно!”

Китаю теж потрібний життєвий простір та ресурси. Воєнна доктрина Китаю якраз спрямована на завоювання життєвого простору залежно від потреб країни, які визначить керівництво.

Взагалі прогнозування війни з Китаєм – одна з найулюбленіших справ російських військових експертів. Є ціла теорія, яка пророкує війну між Росією та Китаєм у 2012 році (називають навіть місяць – лютий). Захоплення розпочнеться через Монголію. Забайкалля та Сибір – Амурська область, Приморський та Хабаровський краї - будуть окуповані та відрізані від Росії. Далі китайці не зупиняться та завойовуватимуть Якутію, Камчатку та Сахалін (якщо, зрозуміло, до того часу Японія втримуватиметься від війни проти Росії). Обов’язково китайці воюватимуть за Байкал – не стільки заради водних ресурсів, скільки щоб просто принизити Росію, яка так пишається найбільшим у світі озером.

За версією "Комсомольской Правды" такі карти втрачених китайцями земель у війні з царською Росією зявляються на сайтах ревізіоністів. Вони закликають "відновити історичну справедливість"

І роздуми Сяодуна це не просто замітки публіциста. Його висновки випливають з ідеології давньокитайських військових трактатів, які частково і зараз розглядаються як офіційна військова доктрина. В одному з них, а саме «Шести секретних ученнях» даються рекомендації за яких умов варто атакувати іншу країну: «Я бачив їхні поля – бур’янів і трави більше ніж злаків. Я бачив їхніх людей – жорстоких і брехунів більше ніж справедливих і прямих. Я бачив їх чиновників – вони грубі, розпусні, безсердечні і злі. Вони викривили закони і зруйнували систему покарань. Ні вищі, ні нижчі чиновники не усвідомлюють стану речей. Прийшов час зникнути їхній країні».

Зазначимо, що давньокитайські військові трактати вважаються класичними і в Японії

США

Світоглядні конфлікти, на яких вже кілька десятиліть вибудовуються російсько-американські стосунки, навряд чи можуть стати причиною для розв’язання американцями війни проти Росії. Є серйозніші проблеми – наприклад, поділ ресурсів в Арктиці.

У 2030 році Північний Льодовий океан повністю звільниться від льоду. Тоді стануть доступними залежі углеводородов, яких в Арктиці близько 13% загальносвітових запасів. Також в Арктиці, за дослідженнями вчених, близько 30% світових запасів газу. Так звана арктична п’ятірка – США, Росія, Норвегія, Канада і Данія – вже зараз намагаються поділити ці запаси.

На початку цього року НАТО присвятило своє засідання проблемам, які можуть виникнути навколо Арктики. Було вирішено: військова присутність НАТО у північному регіоні необхідно, існує високий ризик війни. Альянс також запропонував провести спільні з Росією військові навчання у Арктиці.

США у січні оприлюднили президентську директиву з нацбезпеки, у якій зазначено, що Америка готова забезпечити в Арктиці такі свої інтереси як протиракетна оборона, стратегічне стримування та морська присутність. Забезпечувати будуть будь-яким шляхом, в тому числі і військовим.

Інші

Афганістан, країни Близького Сходу, Північний Кавказ. Ці країни та регіони не зможуть розв’язати проти Росії серйозну війну. Проте кожен з них у найближчі роки відтягуватиме військову увагу Росії.

У воєнній доктрині будуть враховані загрози, які має ситуація на Північному Кавказі. Серед російських військових зараз побутує думка, що Росія вичерпала всі можливості для врегулювання конфлікту на Кавказі, але ситуація залишається напруженою.Можливо, тому восени Росія почала нарощувати потужності у Північно-Кавказькому воєнному окрузі. Це не лише внутрішні війська, але й армійські формування.

Позицію, що Афганістан буде головною гарячою точкою світу у найближчі роки, поділяють майже всі країни. Занепокоєна розвитком ситуації і Росія. Постійний представник Росії при НАТО Дмитро Рогозін відомий своїми антизахідними висловлюваннями вважає, що передчасний відхід НАТО з Афганістану спричиниться до катастрофи в цій країні та в регіоні.

"Якщо НАТО капітулює і втече з Афганістану, то ми, країни-сусіди, зіткнемося з катастрофічним розвитком ситуації в цій країні", - сказав Рогозін 18 вересня, у Брюсселі.

За його словами, при такому розвитку подій Талібан рушить на північ - до Середньої Азії і, можливо, на Кавказ. Спроби увійти в Таджикистан з боку Талібану вже були.

Американець Том Грем, який за часів президента Джорджа Буша був його радником по Росії, у інтерв’ю радіостанції «Эхо Москвы” висловив здивування, чому Росія у своїй доктрині не зазначила потенційну загрозу з Півдня, але ж наразі найбільш нестабільний регіон у світі – Близький Схід.

України немає уофіційному списку потенційних ворогів Росії.

Але нам розслаблятися не варто. Українсько-російська війна цілком можлива, хоча, і не з нашої ініціативи. Така можливість буде актуальною принаймні найближчі п’ять-десять років.

Сьогодні у світі набуває популярності теорія про те, що за 15-20 років держави «Російська Федерація» не існуватиме. Цього року вийшла нова книга знаменитого американського футуролога Джорджа Фрідмана „Наступні 100 років: проноз на 21 століття” (George Friedman, The next 100 years).

Він передбачає, що у наступні десять років Росія через погрози та залякування намагатиметься встановити владу у пострадянських державах. Але через внутрішні протиріччя дуже швидко розвалиться на шматки. Які, ймовірно, дістануться тим, кого сьогодні росіяни у своїх страшних документах записують у список країн-ворогів.

Але не потрібно зловтішатися. На момент бійки за спадок Росії в України має бути достатньо війська і внутрішнього порядку, аби ніхто з наших сусідів не подумав що і в нас під шумок глобальної заварушки можна відкусити шматок території.

війна загроза росія