Сонячної енергії вистачає, щоб підігрівати воду в кафе, кондитерському цеху і в будинку
Про користь газових конфліктів.Надворі пізня осінь , небо затягнуте хмарами, а столичне кафе «Казка» і розташований поруч кондитерський цех підігрівають воду за допомогою сонячної енергії. На даху закладу – аж три сонячні батареї: дві плоских і одна вакуумна. «Спочатку поставив плоскі батареї, потім вакуумну, більш ніж удвічі дорожчу, зате досконалішу вона може використовувати не тільки пряме проміння, а й розсіяне, і може працювати навіть у хмарну погоду», - пояснює заступник директора кафе Анатолій Грабовець. Потім показує датчики, які підтверджують його слова: від плоских батарей вода надходить ледь-ледь нагріта – до 5,5 градусів, зате від вакуумної трубчастої – 35 градусів.
Практику сонячної енергетики в Києві вивчав Богдан МАЛИНОВСЬКИЙ
Звичайно, цього мало - дається взнаки затягнуте хмарами небо. Тому з накопичувального бака, який нагрівається від сонячних батарей, вода надходить до електричного бойлера, де догрівається до потрібної температури – зазвичай від 40 до 60 градусів.
Складно? Але економія електроенергії, котра щоразу дорожчає, - значна. «Зате влітку, коли є сонце, догрівати воду електробойлером взагалі не потрібно. А коли гріли воду лише від електрики, це обходилося дуже дорого», - хвалиться Анатолій Олександрович. Головне ж – зараз гаряча вода є в будь-який момент, а без гарячої води ні кафе, ні кондитерський цех працювати не можуть. Раніше доводилося чекати, поки електричний бойлер розігріється, а тепер вода надходить в нього вже частково підігрітою і нагрівається до потрібної температури дуже швидко.
До того ж сонячним батареям у хмарні дні допомагає теплова помпа, яка забирає тепло від печей кондитерського цеху.
Використання тепла, яке раніше виходило через витяжки печей і фактично опалювало вулицю, вносячи свою частку в процес глобального потепління, - предмет особливої гордості для пана Грабовця. Власне, наявність тепла, що утворюється при роботі печей, і стала основним аргументом на користь альтернативних джерел енергії.
Шлях до енергетичної незалежності на окремо взятому підприємстві почався ще років десять тому. Тоді вирішили відрізати від центрального опалення кондитерський цех – батареї там практично не давали тепла, та й воно було не потрібне: в приміщенні стояли печі й тому і без опалення було жарко. Відмова від централізованого опалення одного приміщення перетворилася на справжню епопею, яка тривала півроку. Пан Грабовець і зараз не любить згадувати, як тоді довелося ходити по інстанціях і принижуватися перед «природними» монополістами.
В приміщенні кафе печей не було. Тому, щоб узимку відвідувачі не мерзли, власники поміняли вікна – на металопластикові з двокамерними склопакетами або однокамерними з енергозберігаючим склом, а також радіатори – теж на більш енергоощадливі й сучасні. Та все одно приміщення доводилося підігрівати за допомогою кондиціонерів, а коли мороз перевищував 5 градусів, то й вони не справлялися і доводилося ставити калорифер - теплову «гармату».
Як розповідає наш співрозмовник, виходів було два: або ставити лічильник тепла і платити за реально спожиті гігакалорії тепла, а не за квадратні метри приміщення, або автономне опалення. Але лічильник тепла не допоможе нагріти ледве теплі батареї. Автономне опалення від електроенергії занадто дороге, а газ ще потрібно проводити в приміщення. Відтак три роки тому Анатолій Олександрович почав вивчати нетрадиційні джерела опалення.
Сонячні колектори в нашій кліматичній зоні цілком можуть підігрівати воду, але на опалення їх не вистачає.
Тепло потрібне якраз тоді, коли світловий день короткий і небо часто затягнуте хмарами. Отже, для опалення потрібна теплова помпа, яка споживає електроенергії в 3-4 рази менше, ніж електрокотел. Але для її встановлення потрібно кілька свердловин. Щоб пробурити їх надворі, потрібен дозвіл, а територія навколо - чужа. Можна просвердлити і з підвалу, є переносні бурові установки, але буріння свердловин вимагає значних початкових затрат, які потягне далеко не кожен малий бізнес.
Якщо відбирати тепло з повітря, то затрати набагато менші, але починаючи з температури -5 ефективність такої теплової помпи різко падає і обігріватися нею стає майже так само дорого, як і електрикою. Але ж разом з кафе працює кондитерський цех, де є печі, з яких виходить гаряче повітря. Саме його тепло й використовує помпа типу «повітря-вода», на якій зупинив свій вибір Анатолій Грабовець.
Проаналізувавши пропозиції фірм, яких уже чимало на столичному ринку, він вирішив придбати дешеву теплову помпу китайського виробництва. «Помпа європейського виробника такої потужності вдвічі дорожча, а це мені не по кишені. – пояснює пан Грабовець. – Крім того, якби система не виправдала сподівань, я втратив би вдвічі менше. Тим більше, що зараз напрямок енергоощадливого обладнання швидко розвивається і років через чотири-п’ять з’явиться щось новіше і ефективніше. ».
Вже є задумка на майбутнє – підприємство збирається освоювати підвал і заодно пробурити там свердловини за допомогою переносної бурової установки і відбирати тепловою помпою тепло від землі. Основна перевага таких помп – стабільна подача тепла незалежно від температури повітря на вулиці.
У процесі своїх пошуків Анатолій Олександрович дійшов висновку, що потрібне комплексне рішення – об’єднані в одну систему сонячна батарея, теплова помпа і традиційне джерело опалення про всяк випадок, а для приватного будинку – ще й вітрова установка.
Він радить: не варто приймати на віру, коли в деяких фірмах запевняють, що теплова помпа чи сонячний колектор (залежно від того, на чому вони спеціалізуються) самотужки забезпечуватиме все.
Тому він реалізував на підприємстві комплексне рішення – сонячні батареї, теплова помпа і про всяк випадок електрокотел, невеликої потужності (9 кВт), тим більше, що електрокотли самі по собі недорогі – дорога електроенергія, яку вони використовують. На все разом пішло 15 тис. доларів. На фірмі очікують, що вони окупляться за 3 роки.
Остаточним же поштовхом до відмови від центрального опалення стало чергове підвищення тарифів для юридичних осіб. За грудень минулого року рахунок за опалення склав 6000 гривень при тому, що тепла батарей явно не вистачало, щоб достатньо обігрівати кафе і кухню загальною площею 200 кв м.
Саме в цей час почався черговий газовий конфлікт, і «Київенерго», отримавши завдання заощаджувати енергоносії, охоче погоджувалося відрізати споживачів-юросіб від центрального опалення.
Перший же сезон роботи кафе і кондитерського цеху на нетрадиційних джерелах енергії став таким вдалим, що Анатолій Грабовець вирішив впровадити подібну систему у власному будинку і в червні поставив удома дві вакуумні сонячні батареї і теплову помпу. За його словами, сонячних батарей вистачає, щоб 6 місяців на рік підігрівати воду. В інші 6 місяців, у холодну пору року, воду догріває електробойлер. Але вдома немає печей, тому не все так райдужно.
Повної незалежності від газу не вийшло
У приватному будинку навіть у міжсезоння доводиться час від часу вмикати газовий котел. А все через... заходи уряду, спрямовані на економію енергоносіїв. Одним з таких заходів стало підвищення тарифу на електроенергію втричі для тих, хто споживає понад 600 кіловат-годин на місяць.
Теплова помпа, нагадаємо, працює від електрики. От і виходить, що замість пільг, якими усіляко стимулюють своїх громадян, котрі переходять на альтернативні джерела енергії країни ЄС, наші громадяни, які надумалися відмовитися від газу, все одно змушені дорого платити за опалення. І це після того, як вони виклали мінімум 5,5 тис. євро за теплову помпу. А це хто не знає вартість газового котла преміум-класу. То як ми звільнимося від залежності від імпортного газу, коли уряд на словах закликає переходити на нетрадиційні види палива, а на ділі підвищує вартість енергії і для них?
Саме через таку недальновидну політику уряду в країні, де сотні тисяч людей можуть собі дозволити теплову помпу, де тисячі підприємств мають печі, з яких гаряче повітря вилітає в атмосферу, кількість встановлених теплових помп чи сонячних колекторів вимірюється тисячею-другою.
