Кількість обстрілів на фронті зросла. Навіть щоб заморозити війну, влада має працювати інтенсивніше (ІНФОГРАФІКА)
Намагатися припинити війну треба. Але так само треба чесно визнавати, коли мирні зусилля працюють, і коли не працюють. Якщо й далі не помічати ворожих обстрілів, то Президент потрапляє в пастку. На фронті більше убитих, поранених, а він відмовляєшся про це чітко говорити й щось робити. Це виглядає або як боягузтво, або як провал його мирних ініціатив.
Збір даних і графіка: Євгенія Дроздова
Щоб збільшити графіку, клікніть на неї
Цікаву думку висловлює дослідник Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков:
Бачу, пішла тенденція так будувати аргументацію навколо загострення останнього тижня-півтора на Донбасі, що головна їх причина – це, виходить, спроби президента України якось цей конфлікт врегулювати. Щось типу "Ну що, спробував? І отримав. Ти в цьому й винний".
Логіка, як на мене, плутає причини й наслідки. Неврегульованість конфлікту – причина продовження обстрілів, а не спроба врегулювання. Окремо зважте інший момент. Моделюємо ситуацію: 6-ий президент України не робить жодних зусиль, немає ніяких переговорів і контактів на рівні Нормандської четвірки. То хіба б це якось заважало б РФ продовжувати обстріли? Як показали 2017 чи 2018 роки, аж ніяк не заважало.
Але, з іншого боку, те, що минулого тижня поряд із мінометами 82-мм і 120-мм пішла в хід артилерія 122-мм і 152-мм калібру, збільшилася кількість жертв і поранених –це, звичайно, щось та й означає. Як мінімум – те, що було зроблено в Парижі, не є достатнім для реального прогресу. Навіть для реальної заморозки конфлікту, що є на даний момент найбільш безризикова опція для України.
РФ просто так не віддасть один із головних інструментів тиску на Київ – постійні обстріли, градус яких можна змінювати, і жертв із нашого боку. Одним словом, треба набагато більше й серйозніше працювати, щоб навіть до заморозки прийти. Про реальне врегулювання, коли РФ виходить із Донбасу, годі й казати.
