Матеріали автора Антоніна Малєй

"Наприкінці минулого століття всі у Франції та Європі добре вміли відрізняти Русь од Московії”, — написав у 1869 році Теодор-Казимир Делямар, власник і редактор впливового французького часопису La Patrie."Історія не повинна забувати, що до Петра І той нарід, який ми нині називаємо рутенами, звався руським, або русинами, і його земля звалася Руссю, або Рутенією, а той нарід, який ми нині звемо руським, звався московинами, а їх земля — Московією”, — йдеться в його часописі.Read this article in English

On February 24 I woke up in the night suddenly. I felt some strange pressure in my heart. I never felt like that in my life. It was a peaceful and quiet night in London, only some fox barked in the distance. I checked the time on my phone. Five in the morning. Instinctively I opened Facebook and saw awful news. “Russia launches rockets on Ukraine”. The whole country was on fire. I've read it many times but couldn't grasp any sense of it.Antonina Maliei, London

– Мам, давай швидше, я не хочу спізнитися, ми сьогодні пишемо листа прем’єр-міністру!Моя донька Яся навчається у п’ятому класі державної початкової школи в Лондоні. Вона одним махом допиває чай, хапає наплічник, обіймає наостанок свою кицьку і вилітає з квартири.Я звикла їй вірити: якщо дитина стверджує, що клас буде писати листа Борису Джонсону, значить так воно і буде (минулого місяця вони малювали своїх улюблених героїв для королеви Єлизавети II, виявилось, це був конкурс для нових поштових марок).Після розпитувань дорогою я дізналась, що учні школи у східному Лондоні написали обуреного листа прем’єр-міністру через те, що поруч вирішили звести великий житловий комплекс. Тож шкільний ігровий майданчик виявиться затиснений будинками й буде «overlooked», тобто учні відчуватимуть, що за ними спостерігає забагато людей, а це, погодьтеся, доволі некомфортно.Вчителька Ясіного класу роздрукувала листа, прочитала вголос, пояснила учням, що відбувається і навіщо захищати свій простір, запропонувавши усім подумати, як би вони аргументували свою позицію. На роздуми дала один день. Я не знаю, чим закінчиться історія із забудовою біля школи, але мені дуже подобається такий підхід вчителів до виховання маленьких громадян. Але давайте розкажу про все послідовно.Відразу зазначу, що опишу виключно наш власний досвід навчання в англійській школі – без претензії на узагальнення. Бо далеко не всі українські батьки в Британії поділяють моє захоплення місцевою освітою, радше навіть навпаки.