Матеріали автора Петро Буртянський

Багатьох українців нині підтримує сподівання на стрімкий розвиток країни після війни. Коли перестануть прилітати ракети, то західна економічна підтримка, поєднана з підприємливістю та працьовитістю українців, дасть змогу відбудувати все краще, ніж було раніше. Проте крім очевидних викликів для відродження, як-от можливість нової війни і продовження обстрілів, неповернення додому значної частини українських біженців і дефіцит робочої сили, непоміченим загалом залишається чи не ключова проблема: слабкість державної служби.

Оптимісти сподіваються, що саме з української армії почнеться оновлення держави після перемоги – через закономірне зростання авторитету Збройних сил України за умови, що вони є основною запорукою виживання українського народу.Натомість песимісти побоюються, що обмеження прав людини воєнного часу зокрема за допомогою армії стануть постійними.Які виклики постають перед армією, державою та суспільством сьогодні й постануть після завершення війни, а також як на них реагувати?Про це – в експертній статті нашого постійного автора Петра Буртянського.

Проголошена президентом Зеленським «деолігархізація» наразі має всі ознаки українських «піар-реформ» – гонитви за лояльністю виборців шляхом створення ілюзії вирішення справді актуальних суспільних проблем за допомогою ефектних, але контрпродуктивних кроків.

Майже два роки тому десятирічна епопея з корветом для українських ВМС, коли великі, дорогі і вразливі кораблі подавалися як базова потреба, здавалося б, добігла кінця. Тоді була оприлюднена Стратегія ВМС України-2035, яка передбачала орієнтацію на так званий москітний флот і говорила про перспективу появи корветів десь після 2025 року. І ось несподівана заява головнокомандувача ЗСУ Руслана Хомчака в інтерв’ю, де він назвав «москітний флот» «катерами-камікадзе» та заявив, що йому якомога швидше потрібні для флоту чотири корвети.

За умов системної конфронтації з Росією складно переоцінити значення Служби безпеки України. Саме СБУ перебуває на передньому краю протидії підривній діяльності противника. Не випадковість, що нині окуповані території – ті, де більшість чи значна частина співробітників СБУ зрадила присязі. А там, де вони зберегли їй вірність – «Русская весна» 2014 року не пройшла.

Патріотична частина українського суспільства часто розглядає дії влади як реалізацію підступного плану Росії з поступового підведення України до капітуляції. Як не дивно, це скоріш оптимістичний погляд. Адже плану можна опиратися. «Колабораціоністів» – позбавити посад і впливу.