Матеріали автора Тарас Шамайда

Сьогодні вступає в дію Закон «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». Відтепер Російська православна церква в Україні поза законом, а пов’язані з нею релігійні організації мають три місяці, щоб розірвати будь-які зв’язки з московським центром. На кожну церковну структуру, яка цього не зробить, чекають суд і заборона. Юридично не лише Київська митрополія, а й кожна єпархія і кожна з тисяч громад УПЦ Московського патріархату є окремою релігійною організацією, тож кожну з них заборонятимуть окремо.

Парламентські вибори в Польщі всупереч більшості прогнозів принесли перемогу опозиційним силам. Хоча керівна партія «Право і справедливість» посіла перше місце, у неї не вистачить мандатів, щоб сформувати уряд. І серед інших партій, які пройшли до сейму, немає тих, хто міг би разом з ПіСом утворити парламентську більшість.

9 травня відтепер в Україні буде не Днем перемоги, а Днем Європи. Відповідно до вчорашнього указу президента вже сьогодні Україна вперше святкує День Європи разом з усіма країнами ЄС. Учора ж Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, який скасовує державне свято День перемоги й натомість установлює 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Законопроєкт ще має ухвалити парламент. Але немає сумніву, що депутати за це проголосують і остаточно покінчать із рештками традицій "побєдобєсія" в нашій країні.

Україну очистять від символів, зображень і пам’ятників, пов’язаних з російською імперською політикою. Міста й села, вулиці та площі, організації й підприємства, названі на честь тих, хто здійснював чи оспівував російську колонізацію, буде перейменовано. Музейні експозиції та освітні програми зазнають докорінних змін. Це передбачає ухвалений 21 березня Верховною Радою Закон "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії". Законопроєкт № 7253, ініційований ще торік навесні, спочатку передбачав лише заборону надавати пов’язані з Росією назви географічним об’єктам. Однак до другого читання він переріс у системний деколонізаційнй закон.

Коли Україна ухвалила новий закон про національні меншини, вона виконала одну з головних вимог ЄС для початку переговорів про членство. Проте цей документ важливий не лише для Брюсселя, а й для нас самих. Адже він визначає конкретні права наших громадян, які належать до національних меншин, і покладає на державу обов’язок ці права захищати.

Громадський діяч, співкоординатор руху "Простір свободи" та автор "Текстів" Тарас Шамайда навів дев'ять аргументів щодо того, як Україна може пришвидшити процес деколонізації Росії. Далі пряма мова.

«Невідкладно підписати книжкові закони!» – флешмоб із таким закликом до президента України шириться в соцмережах. Діячі культури, видавці, громадські активісти закликають главу держави підписати законопроєкти 6287 і 7459, ухвалені Верховною Радою 19 червня.

19 червня Верховна Рада проголосувала за три закони, покликані захистити український культурно-інформаційний простір від впливу «русского мира» й підтримати національні культурні індустрії. Два з них стосуються книжок, третій – музики.

Тризуб бездоганно вписується в мінімалістичну естетику XXI століття, є простим у відтворенні й надзвичайно впізнаваним. Будь-яка держава могла б лише мріяти про такий сучасний, виразний і бездоганний герб. В Європі, окрім України, лише Швейцарія може похвалитися такою досконалою лаконічністю графіки державного герба.

Уповноважений із захисту української мови Тарас Кремінь оприлюднив перший звіт про стан мови та виконання відповідного законодавства. Публікуємо найголовніше. Нацрада з питань телебачення вважає рекламу «телепередачею» і, відповідно, враховує час реклами при аналізі дотримання телеканалами мовних квот. А це суперечить не лише мовному, а й медійному законодавству.