Бактерії “русского міра”. Версія 2.0:

Торік на початку грудня ТЕКСТИ опублікували один з найскладніших і найважливіших проєктів — Бактерії “русского міра”. В одному матеріалі ми спробували зібрати людей та організації, які в різний спосіб підтримують Росію та її політику в 19 країнах Європи. Тоді ми виявили понад 1300 персоналій і близько 900 організацій, які підпадали під наші критерії: голосували за проросійські рішення та висловлювали заяви на підтримку війни чи заклики скасувати санкції, брали участь у проросійських пропагандистських шоу або мали партнерство з інститутами культурної експансії тощо.

За чотири місяці ми допрацювали й оновили наш датасет, а також зробили його зручнішим для пошуку. І підготували низку тематичних матеріалів про окремі категорії потенційних “агентів” “русского міра”. Тож нині представляємо оновлену версію проєкту.

Що змінилося в “Бактеріях”?

Інфографіка добре відтворює загальну картину. Головним технічним оновленням “Бактерій 2.0” є орієнтована на пошук база даних без візуальної складової, але з можливістю фільтрувати сутності за країнами й категоріями у вигляді звичайної динамічної таблиці. Також ми розширюємо опис фігуранта, який дасть змогу одразу зрозуміти причину його/її потрапляння в список, а не шукати інформацію самостійно в доказовому гіперлінку.

До того ж близько 100 фігурантам ми додали позначку про внесення його / її до списку санкцій Україною або іншими країнами відповідно до бази даних Національного агентства запобігання корупції. Згодом плануємо також додати позначки фігурантів інших санкційних списків, яких немає в базі НАЗК, зокрема фігурантів санкцій США, Великобританії, Канади.

Художнє рішення у вигляді бактерій ми залишаємо в нашій попередній публікації незмінним. Основною буде база даних у цій публікації.

Щодо контенту, то після додаткової перевірки ми видалили близько 200 фігурантів зі списку (людей і організацій), переважно внаслідок зауважень від наших читачів, а також після додаткової верифікації джерел доказів. Сюди потрапили також фігуранти, які померли впродовж останніх пів року, й організації, які припинили свою діяльність і більше не є активними учасниками політичного, культурного, соціального життя. До того ж після ретельного вивчення російської церкви в Європі ми ухвалили рішення відокремити “церковну” частину датасету від основної, оскільки відносити геть усі парафії РПЦ та РПЦ(З) до переліку “агентів Кремля” не варто. Детальніше про те, чому, читайте в нашому матеріалі.

Водночас ми виявили цілі категорії фігурантів, яких пропустили під час підготовки першої редакції проєкту. Зокрема це почесні консули Росії у країнах Європи, а також мережі організацій казаків, які є майже в кожній країні та становлять приховану загрозу не лише як поширювачі ідей “русского міра”, а й як потенційні учасники проросійських акцій і заходів на території ЄС, до того ж часто європейські казакі мають військову підготовку.

У результаті сьогодні база містить близько 1600 людей і понад 500 організацій (окрім церковних парафій).

“Співвітчизники” виходять на новий рівень

На початку 2023 року державне агентство Росії з питань роботи зі співвітчизниками за кордоном (Россотруднічество), яке координує підтримку й діяльність російських організацій за межами Росії, вирішило дещо переглянути парадигму своєї роботи. Якщо раніше діяльність “компатріотів” мала бути спрямованою переважно на діаспору, тобто вихідців з Росії, то тепер “агресивна русофобія” змушує переходити до активних дій, спрямованих назовні, тобто на неросіян.

У простому “перекладі” це може означати, що акцій і активних заходів Росії з просування російської мови, культури, наративів, політичного та економічного порядку денного, лобіювання інтересів бізнесу, вузів, громадських організацій, імовірно, ставатиме дедалі більше. Особливо в “недружніх” країнах, до яких належить увесь Євросоюз, попри величезну російську діаспору й міцні економічні зв’язки в минулому. Мітинги, автопробіги на підтримку війни і проти санкцій, конференції, дитячі олімпіади з російської мови, акції “Безсмертного полку”, біваки “казачьих станіц” — лише верхівка айсберга тих заходів і активностей, на які спроможна мережа прихованих агентів впливу Кремля, що складається з політиків, медіа, громадських організацій, культурних і спортивних діячів, учителів у школах і підприємців, зацікавлених у відновленні бізнесу в Росії.

У лютневому звіті Розвідувального агентства Естонії Россотруднічество наводять як один з прикладів застосування операцій під прикриттям з боку Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ). “Куратором” “співвітчизників”, за даними розвідки, є Управління оперативної інформації П’ятої служби ФСБ. Зокрема одним з керівників цього напряму називають генерала Дмитра Мілютіна, відомого також як координатора антивладних протестів у Молдові.

“Російські співвітчизники, які живуть за кордоном, потрібні ФСБ для вербування колабораціоністів з-поміж прихильників ідеології “русского міра”, щоб збирати розвідувальні дані з країни перебування та поширювати пропаганду, що прославляє Росію й дискредитує їхню нинішню батьківщину та інші країни Заходу. По суті, управління координує збереження та відновлення п’ятої колони, особливо у країнах, які межують з Росією, де проживає велика російськомовна спільнота”, йдеться в звіті. Автори додають, що ФСБ та Служба зовнішньої розвідки (СВР) використовують офіси Россотруднічества для свого прикриття. До того ж, за їхніми словами, спецслужби також використовують для прикриття організації російських промисловців і підприємців, відділи зовнішніх зв’язків промислових і фінансових компаній. “Це забезпечує російським бізнесменам міжнародні ділові контакти та дає їм змогу поширювати повідомлення про важливість хороших відносин з Росією та необхідність «відокремлення бізнесу від політики»”, йдеться в документі.

Ці ризики демонструють, що вивчення таких впливів не втрачає актуальності. Саме тому ТЕКСТИ й далі оновлюють і розширюють свою базу даних “Бактерії русского міра” і презентують її друге “видання”.

Реакція на першу редакцію “Бактерій”

Хоча розрізнені факти й дослідження про російські впливи в європейських країнах доволі часто публікували в західних і українських ЗМІ, єдиного списку “агентів впливу” з різних категорій не було. ТЕКСТИ першими спробували зібрати таку базу даних і розподілити фігурантів за різними “галузями”, а також за типом співпраці / зв’язків із росіянами і “русским міром”.

Це був перший проєкт, який ми випустили одночасно українською та англійською мовами. І вперше англомовна версія набрала втричі більше переглядів, ніж україномовна. Це не дивно, адже для багатьох читачів у Європі їхні “локальні” списки стали відкриттям і поштовхом для детальнішого вивчення проблеми у своїй країні. Близько десяти журналістських команд з усієї Європи повідомили нам, що мають намір на основі нашого датасету зробити власні дослідження “бактерій”.

Також ми отримали запити на датасет від деяких державних органів країн ЄС, які займаються питаннями безпеки, й від науковців з університетів по всьому світу, які вивчають вплив Росії, зокрема вплив її пропаганди на різноманітні процеси всередині своїх країн.

Звісно, через брак розуміння національного контексту ми отримали і свою порцію критики від уважних і ретельних читачів щодо некоректного відтворення реальної позиції певного чиновника, науковця або громадського активіста. Ми були готовими до цього, адже розуміємо, що з України неможливо знати досконало контекст і політичний ландшафт 19 країн (17 країн ЄС, Сербії та Великобританії). Тож ми вдячні всім, хто через соціальні мережі й в особистих повідомленнях писали свої зауваження та побажання. Цей зворотній зв’язок дає нам змогу постійно вдосконалювати проєкт.

Окремі дослідження

Щоб детальніше розповісти читачам про різних представників “русского міра”, які так чи так впливають або намагаються впливати на країни Європи зсередини, ми підготували кілька окремих матеріалів про конкретні категорії таких “агентів”.

Серед напрямів, які ще слід розглянути, — мережі культурного впливу, які досі залишаються сильними в Європі. І самі росіяни, і їхні прихильники в Євросоюзі схильні просувати тезу, що культура (а також школа, театр, балет, живопис, спорт та багато інших — потрібне підкреслити) — поза політикою.

Аргументи про те, що колективний “толстоєвський” є зброєю російської пропаганди і предтечею російських танків, у Європі поки що сприймають скептично. Втім, часто й українські виконавці, які не зовсім відчувають момент і не готові працювати в один голос з державою у протистоянні агресору, самі створюють умови для подальшого просування пов’язаного з Росією контенту.

На прикладі балету “Лебедине озеро” улюбленого композитора роспропаганди Петра Чайковського, ТЕКСТИ показали, яким глибоким залишається проникнення Росії в європейський культурний простір і як українські колективи сприяють цьому проникненню в розпал широкомасштабної війни.

Інший приклад культурної експансії, який демонструє, як росіяни вправно використовують культуру для пропаганди власної величі й нівелювання статусу агресора, — численні “русскі бали”, які регулярно відбуваються в різних країнах Європи як звичайні комерційні розважальні заходи, але водночас за підтримки місцевих відділень Россотруднічества.

Один з таких балів ми зафіксували в Римі на початку цього року. “Большой русскій бал” спрямовано на “укріплення культурних зв’язків Італії і Росії”, а його спонсорами стала низка італійських лакшері-брендів. ТЕКСТИ написали листи “партнерам” цього заходу, щоб з’ясувати їхні мотиви. Представники щонайменше одного з “патронів” — Університету Сапієнца — написали, що не мають відношення до цього заходу.

Натомість відповідь іншого — Fondazione Alberica Filo della Torre — типова для “нейтральних” організацій: “Ми підтримуємо культурні заходи та стипендії на нейтральній основі, оскільки нас не хвилює те, що роблять політики, але ми дбаємо про людей, які демонструють пристрасть і компетентність, і ми віддаємо однакову гідність усім людям, які на це заслуговують і які люблять культуру, мистецтво та дослідження в академічному середовищі”. Такий підхід укотре демонструє, що “прихованих симпатиків” Росії, готових будь-якої миті відновити не лише культурні, а й економічні та політичні відносини з країною-агресором, у Європі не меншає.

Якщо ви знаєте про фігурантів із 19 досліджуваних нами країн, яких немає в нашому датасеті, хочете додати або змінити інформацію про якогось учасника нашої бази, напишіть на нашу редакційну електронну пошту або заповніть форму.