Життя понад прибутки. Чому необхідно дозволити ліки-дженерики
Дорогі ліки можуть бути непідйомними для бюджету – потрібно дозволяти дженерики.
В Україні вже є ліки, які розглядаються як потенційні засоби від коронавірусу. Їх уже використовують в Італії та Китаї. Найближчим часом є велика ймовірність, що ці ліки будуть офіційно рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров’я як лікарський засіб для боротьби з COVID-19. Але чи зможе Україна забезпечити лікування? – пише Сергій Дмитрієв, директор з адковкації організації "100% життя", для Ліги.
Мова йде про препарат "Алувія" (лопінавір/ритонавір), який ще в січні було випробувано для лікування хворих на COVID-19 у Китаї. В останні місяці активно проводяться дослідження, щоб підтвердити можливість його застосування від коронавірусу. Коли немає жодних ліків для протидії новій пандемії, на певний період саме лопінавір/ритонавір може стати препаратом проти складних випадків коронавірусної інфекції.
В Україні цей препарат широко використовують для лікування ВІЛ-позитивних пацієнтів. Але є одно "АЛЕ" – лише протягом 2018 року в Україні на закупівлю "Алувії" було витрачено 536 млн гривень. Це найдорожчий препарат, на який виділяється найбільше коштів з національного закупівельного бюджету.
Враховуючи кількість населення України та темпи поширення COVID-19, що спостерігаються у світі, в такій ситуації витрати на "Алувію" можуть зрости до мільярдів гривень. В актуальних умовах — при недофінасуванні державного бюджету та падінні економіки — ця сума буде фактично непідйомною для держбюджету. А це вже призведе до найстрашнішого — можуть бути втрачені тисячі життів.
Уникнути цієї трагедії можна лише шляхом виведення на український ринок значно доступніших (і при цьому повністю аналогічних за ефективністю) генеричних версій лопінавіру/ритонавіру. Однак на сьогодні це неможливо через наявність патентів на цей препарат у компанії-виробника Еббві.
При цьому, ці патенти насправді не несуть щось дійсно нове та інноваційне, а є лише цинічним комерційним рішенням компанії-виробника, що дозволяє їй зберегти монополію на ринку та отримувати надприбуток. Необґрунтована ціна, яку держбюджет платить за "Алувію", в рази перевищує вартість препарату, що була б можливою за наявності аналогів на ринку.
Екстремальні ситуації потребують жорстких рішень. Ізраїль вже вчинив безпрецедентні заходи — вперше з 1967 року використана процедура примусового ліцензування, рішення, яке прийняв генеральний прокурор країни. Тут видається примусова ліцензія на імпорт генеричних версій препарату лопінавір/ритонавір, яка дозволить їм вийти на ізраїльський ринок навіть попри наявність чинного патенту на брендовий препарат.
Що ж стосується України, то патентну монополію на цей препарат можна було б скасувати вже давно. Якби не українські суди, що вже понад три роки не кваплячись розглядають справу щодо оскарження патентів на препарат лопінавір/ритонавір.
Лише за офіційною статистикою, в Україні з ВІЛ живе близько 200 000 осіб. Протягом 2018 року щодня реєструвалося близько 50 нових випадків захворювання на ВІЛ-інфекцію, 24 — захворювання на СНІД і дев’ять випадків смерті від хвороб, зумовлених СНІДом.
На жаль, наявна епідемія ВІЛ/СНІД в Україні ніяким чином не вплинула на свідомість суддів, що розглядають справу щодо оскарження патентів на "Алувію" вже понад три роки. І не стала суттєвим важелем для усвідомлення критичної необхідності швидкого прийняття рішення. Сподіваюсь, що принаймні офіційно визнана світова пандемія нового вірусу пробудить усвідомлення проблеми, яка може стосуватися кожного – й захиститися або заховатися від неї неможливо.
На 9 квітня призначене чергове судове засідання з розгляду справи щодо монополії "Алувії". Хочу вірити, що в умовах світової загрози здоров’ю та життю, ціна збереження останніх переважить над інтересом збагачення, а український суд виступить справедливим арбітром та ухвалить рішення, яке здатне зробити доступними ефективні ліки для населення, допоки ще не стало пізно.
