Через бажання включити у переговори "представників Донбасу" українській стороні дедалі важче відстоювати національні інтереси в ПАРЄ – Ясько
Українській стороні стає дедалі важче протидіяти російським наративам і боротися за національні інтереси на міжнародній арені, зокрема, в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).
Про це заявила керівник постійної делегації в ПАРЄ, народна депутатка з фракції «Слуга народу» Єлизавета Ясько 18 травня під час онлайн-дискусії «Що чекає на Донбас: тенденції громадської думки на тлі свіжих новин із Мінської ТКГ, бойових дій та пандемії», повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Як людина, яка займається нашою позицією в ПАРЄ, я розумію, наскільки українській стороні стає важче від того, коли з’являються такі наративи як включення представників ОРДЛО до переговорного процесу. Нам постійно треба говорити про те, що жодних терористів ніхто не включатиме, що нам потрібні справжні представники Донецької та Луганської «республік». Але тут виникає багато небезпек: я не до кінця розумію, що означає «включити справжніх представників Луганська та Донецька»? У мене це питання викликає відразу багато юридичних, політичних наслідків і ризиків. Тобто, я не розумію, чи є це позитивним для України в контексті нашої міжнародної позиції", – зазначила Ясько.
При цьому вона підкреслила, що в політичних групах і комітетах ПАРЄ «більшість людей або мають проросійську позицію, або вірять російським наративам, або вони просто не знають якоїсь інформації».
"Тому, якщо їм розповідати ті новини, що стосуються мінського процесу, тут виникає дуже багато небезпек, і нам боротися за наші українські національні інтереси стає важче. Тож я була однією з тих, хто у березні публічно висловив своє занепокоєння по мінському процесу", – уточнила депутатка.
Вона додала, що на сьогодні російські наративи «підживлюються в ПАРЄ через ті новини, які в нас є в Мінську», що є небезпечним.
"Щоразу, коли в мене є якась розмова, формальна, неформальна, по лінії ПАРЄ чи по лінії міжпарламентського діалогу двосторонніх відносин, завжди це питання порушується, завжди цікавляться, що буде з Мінськом процесом, якщо буде створений якийсь орган, який виконуватиме посередницькі функції між Україною і Донбасом. Зараз усе-таки питання консультативної ради не є більше таким актуальним", – додала парламентарій.
Нагадаємо, у квітні 2014 року через анексію Криму ПАРЄ позбавила російську делегацію права голосу, оскільки Москва не виконала жодної вимоги відповідних резолюцій Асамблеї, санкції проти РФ продовжувалися кілька разів. На знак протесту російські депутати не брали участі в роботі Асамблеї з 2016 року. Влітку 2017 року Москва припинила сплачувати внески до бюджету Ради Європи, пояснюючи це тим, що делегація Держдуми РФ не має повноцінних прав у ПАРЄ.
У підсумку в ніч проти 25 червня 2019 року ПАРЄ ухвалила резолюцію, яка дозволила делегації РФ вже 25 червня повернутися в асамблею. Ця резолюція виключає повторне запровадження серйозних санкцій проти російських депутатів. У відповідь на це делегації Латвії, Литви, Естонії, Словаччини, України, Грузії та Польщі залишили залу засідань.
