Мова меню. Як КМІС, респектабельних соціологів, використали в російській інформаційній операції

«40% українців хочуть бачити меню в ресторанах двома мовами» – такі заголовки заполонили український медіапростір 29-30 червня.

Здавалося б, навіщо раптом 40% українців двомовні меню, якщо майже всі українці розуміють і українську, і російську мову? Чи справді ці 40% заперечують проти того, щоб меню було, скажімо, три- або п’ятимовне? Або, скажімо, щоб власники самі визначали мову своїх меню?

І вам, мабуть, цікаво, скільки ж опитаних підтримує модель, передбачену законом про мову, яка має запрацювати з 16 січня 2021 року: меню українською обов’язкове, на розсуд власників можуть бути також меню будь-якою іншою мовою.

Відповідь – ніскільки. Бо Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), який проводив опитування, дивним чином не передбачив такого варіанту відповіді. І загалом формулювання запитання й перелік варіантів відповідей є класичним прикладом маніпуляції, коли респондентів підштовхують до бажаних замовникам відповідей, які викривляють реальний стан речей.

На це звернув увагу автор «Текстів» Тарас Шамайда, допис якого в мережі Facebook наводимо повністю. В коментарях до цього допису директор КМІСу Володимир Паніотто визнав, що первісний варіант запитання скоригований на прохання замовників, що побажали залишитися невідомими, в той же час близький до нинішньої влади Сергій Лещенко вважає, що замовником є очолювана Медведчуком промосковська партія ОПЗЖ.

«Шановний КМІС! Ви професіонали і не можете не усвідомлювати багатоповерхову маніпулятивність Вашого запитання про мову меню.

По-перше, Ви робите підводку про буцімто багато дискусій навколо того, "українською чи російською" (sic!) мають бути меню. По-друге, чомусь штучно в цій же підводці всі інші мови, крім української та російської, виводите за дужки, нав'язуючи респонденту московський дискурс про українсько-російську мовну дихотомію в Україні.

При цьому дивним чином у переліку варіантів нема саме того, який передбачений законом і який, зрештою, випливає зі здорового глузду:

"Українською – обов'язково; російською, англійською чи будь-якими іншими мовами – на розсуд власників закладу".

Думаю, Ви чудово розумієте, що саме цей варіант обрала б більшість респондентів – особливо якщо не робити маніпулятивних підводок.

Але Ви ставите запитання саме так як ставите, а потім результати з іще маніпулятивнішими заголовками використовуються в спробах штучно реанімувати "проблему російської мови" в Україні.

Не допоможете мені зрозуміти, навіщо Ви це робите? Чи, якщо такі формулювання – вимога замовників, то хто ці замовники?”

якщо такі формулювання – вимога замовників, то хто ці замовники?

Ми зателефонували директору Київського міжнародного інституту соціології Володимиру Паніотто:

"Питання про Порошенка, про ставлення до МВФ, про медреформу і про російську в меню – це питання замовника. Я вважаю, що вони сформульовані коректно з огляду на те, що саме хотів з'ясувати замовник. У випадку про мову – йшлося саме про меню. Ми відкоригували формулювання, яке пропонував замовник. Так, я розумію, що можливо саме таке питання не на часі зараз, але соціологи не вирішують, наскільки доцільно його ставити – і в тому є ризик використання соціологів з певною політичною метою. Але ми свідомо не обираємо замовників, щоб уникнути суб'єктивності й вибірковості в підходах. Багато залежить від того, як саме замовники використовують потім отримані результати опитувань. Іноді вони оприлюднюють не всі цифри, а лише ті, які їм подобаються. Наприклад, нам колись замовляли дослідження про ставлення до Тимошенко і до Ющенка. Але замовник оприлюднив дані лише щодо одного з політиків, ситуація виглядала дуже печальною, але в іншого була ще гіршою насправді".

Медіа просто не могли не опублікувати новину про ставлення 40% до мови меню. Вона відповідала всім критеріям: була і клікабельна, виклала дискусію і увагу та походила від авторитетного джерела.

Та насправді включення такого запитання для соцопитування та подальше його оприлюднення є частиною інформкампанії, яку започаткував російський агент впливу Анатолій Шарій. Нагадаємо, він заявив, що мережа ресторанів Макдональдс начебто прибрала російськомовну версію меню. Насправді її ніколи й не було (офіційно).

Тобто, проблема надумана і ніколи нікого не хвилювала, отже, ставити запитання, яке починається словами “Останнім часом багато дискусій...” це пряма маніпуляція. Бо жодних дискусій не існувало. Також ця інформаційна кампанія збігається в часі з намаганнями проросійської частини “Слуг народу” в Раді внести зміни до закону про мову.