Пишеш про російську дезу? Готуйся до системної атаки: погроз, хейту і цькування
Реакція адмінів проросійських Телеграм-каналів на розслідування щодо їхнього впливу на українську політику — класичний приклад цілеспрямованого застосування прийомів російської інформаційної війни.
Стаття “Тєлєга” для Слуги. Як Телеграм-канали, що ймовірно ведуться з Росії, впливають на роботу Ради” викликала потужну хвилю хейтерства на адресу авторки та медіа, що опублікували матеріал. Нагадаємо, у статті йдеться про Телеграм-канали “Легитимный”, “Резидент”, “Темный рыцарь”, “Макс Бужанский” та “Dubinsky.pro”, контент-аналіз яких свідчить про просування російських наративів в Україні.
Авторка, Любов Величко, після публікації почала отримувати десятки повідомлень з образами, нецензурною лайкою та навіть таки: “ми знаємо, де ти живеш”, “ходи та озирайся”. Наразі Любов планує написати заяву до поліції. Детальніше розглянемо прийоми, застосовані в цій атаці.
1. Масовість повідомлень і численні повтори
Наступного дня після публікації кожен із телеграм-каналів присвятив по чотири новини, в яких вони за допомогою вигаданих фейків намагалися переконати читачів у тому, що не адмініструються з РФ. За три дні телеграм-канали Резидент та Легитимный опублікували 24 новини, в яких висміюють авторку, її роботу та медіа, які опублікували та фінансово підтримали це розслідування.
До підтримки каналів “Резидент” та “Легитимный” синхронно долучилися інші, про які жодним словом не згадано в розслідуванні: “ЗеРада”, “Klymenko Time”, “Женщина с косой”, “Картель”, “Наглый” Наблюдатель”, “Тень на плетень”.
Таким чином досягається ефект масовості повідомлень. Люди несвідомо починають вірити повідомленню, почутому багато разів, навіть якщо знають, що воно брехливе — така особливість психіки.
2. Поширення багатьох різних суперечливих тез
У нашому випадку вони вигадували, що авторка отримала за розслідування 20 тисяч доларів, що, насправді, воно було зроблене за тиждень, що 10 тисяч повідомлень ніхто не аналізував, що до організації роботи над розслідуванням причетні Вікторія Сюмар, Кирило Тимошенко та Джордж Сорос, що розслідування замовив особисто голова СБУ Іван Баканов.
Усе це — брехня, яка має єдину мету: просувати тезу, що розслідування зроблене в інтересах якихось осіб. Це також класичний прийом, який, зокрема, був застосований російськими дезінформаторами при спробі уникнути відповідальності за отруєння Скрипалів. Ось, наприклад, почитайте детальний розбір тодішньої дезінформаційної кампанії Кремля, зроблений МЗС Великої Британії.
3. Залякування, приниження і цькування
Ольга Шарій, дружина проросійського блогера Анатолія Шарія, зняла відео на своєму ютуб-каналі, де обливала авторку розслідування лайкою. Телеграм-канали поширили його, додавши: “Рекомендовано для перегляду. Відео дуже веселе”.
Потім здійнялася хвиля образливих коментарів, погроз у приватних повідомленнях. Авторці писали, що знають, де вона живе, радили озиратися на вулиці.
І це теж — класика російської дези. З подібними атаками не раз стикалися журналісти, які висвітлюють російські інформаційні війни. Згадаймо Джессіку Аро з фінської телерадіокомпанії, яка стала мішенню російських тролів після того, як розпочала у вересні 2014 року серію програм про те, як російські бійці інформаційного фронту поширювали пропаганду в соцмережах та впливали на фінський народ. Журналістці бажали смерті, спамили образами сексуального характеру, надіслали повідомлення від імені давно померлого батька.
Отже, ми знаємо, що відбувається, ми розуміємо, чому це відбувається саме так — бо це закони інформаційної війни, в епіцентрі якої опинилася Україна.
Протистояти Росії у цій війні дуже важко, але ми намагаємося — і хотіли б поділитися тим, що знаємо, з вами.
Приходьте у понеділок в ZOOM — буде дискусія про Telegram як засіб впливу на український медіапростір та політику. Ви зможете особисто поспілкуватися з авторами розслідувань та аналітиками, які моніторять російську дезу в Україні.