Зрив закупівель, фейкові співбесіди, неефективність. Степанов має піти
На сайті Верховної Ради зареєстровано законопроєкт, який вимагає відставки міністра охорони здоров'я Максима Степанова.
Серед ініціаторів законопроєкту – депутатка від фракції "Голос" Ольга Стефанишина.
Разом з нею відставки вимагають ще 95 народних депутатів.
У своїй колонці для "Української правди. Життя" Ольга Стефанишина пояснює, чому очільник МОЗ більше не може залишатися на посаді.
***
За чотири місяці у кріслі голови Міністерства охорони здоров’я Максим Степанов, мабуть, вирішив, що зробив недостатньо для розпаду медичної системи України.
Тому минулого тижня, щоб "закріпити усіх", він намагався винести на Кабмін рішення про звільнення нинішньої керівниці Національної служби здоров’я України (НСЗУ) Оксани Мовчан та ще одного топ-менеджера відомства – Наталії Рябцевої.
Такі дії можна пояснити або неприпустимою недалекоглядністю, або свідомим саботажем.
Адже відсутність ефективного керівництва – це блокування щоденного та безперебійного процесу перерахунку коштів лікарням, який сьогодні здійснює НСЗУ.
Як наслідок – на якийсь час медики просто залишаться без зарплат, а пацієнти – без медичної допомоги.
Але це не перше і не єдине згубне для української медицини та пацієнтів рішення Степанова. Тому я особисто і ще 95 народних депутатів вимагаємо відставки нинішнього очільника МОЗ й зареєстрували відповідний законопроєкт.
Наведу три вагомі причини, чому Степанов має піти.
Спроби прибрати до рук майже 100 мільярдів наших податків.
Свою "рейдерську атаку" на НСЗУ Максим Степанов розпочав ще на початку червня під виглядом конкурсу на посаду голови нацслужби здоров’я. Міністру аж свербіло прилаштувати у крісло установи "зручного" Костянтина Яриніча, адже йдеться про можливість розпоряджатися бюджетом у 87 млрд грн.
Публічна демонстрація того фарсу, який Степанов назвав онлайн-співбесідою, завадила йому реалізувати свій план.
Щоправда, завести у МОЗ "потрібних людей" міністру все ж вдалося.
Наприклад, заступник голови МОЗ Ігор Іващенко – аж ніяк не "нове обличчя", а колишній позаштатний помічник заступника Раїси Богатирьової, який спершу сидів в тіньовому відділі МОЗ по закупівлях.
Потім очолював фірму-прокладку, яка продає ліки втридорога.
Можливо, саме досвід цього цінного "кадра" допоміг Степанову придбати захисні костюми для лікарів з переплатою у 40%.
Також у відомстві неодноразово бачили Галину Довганчин, яка в часи Богатирьової не менш ефективно "працювала" в МОЗ.
Саме в той час розкрадалося до 40% коштів на державних закупівлях ліків.
Зрив процесу закупівель ліків для тяжкохворих пацієнтів.
В Україні 38 напрямків, за якими закуповуються ліки для тяжкохворих пацієнтів.
Це близько 1500 найменувань ліків та медичних виробів, які держава має закуповувати щороку, щоб українські пацієнти з тяжкими хворобами мали шанс на життя. Станом на середину липня майже всі закупівлі заморожені.
Це орфанні захворювання, ВІЛ, гепатити, доросла та дитяча гемофілія, серцево-судинні захворювання тощо.
Договори з міжнародними організаціями, які мають закуповувати ліки та медичні вироби, досі не підписані. Тобто, за 7 місяців 2020 року, з яких Степанов майже чотири на посаді, не зроблено фактично нічого, щоб ліки для тяжкохворих були закуплені за державні кошти.
Мета одна – забрати закупівлі в тендерний відділ МОЗ, бо всі інші "не впоралися".
Щоб наприкінці року закупити ліки втридорога через фірми-прокладки.
А поки кожен день зволікання – потенційно чиєсь життя.
Життя людей, які просто помруть без ліків: це хворі на туберкульоз, легеневу гіпертензію, гепатити, ювенільний ревматоїдний артрит та інші тяжкі хвороби.
Вина за цей провал лежить безпосередньо на міністрі, адже саме МОЗ є ключовим органом, що має координувати цей процес – від початку і до кінця.
Безрезультатна боротьба Степанова з COVID-19.
Останні два тижні в Україні ледь не щодня фіксують антирекорди захворюваності на коронавірус. "МОЗ тримає ситуацію під контролем" – повторює Степанов, як мантру, але водночас ми спостерігаємо безконтрольне поширення хвороби.
І замість того, щоб звинувачувати в усьому людей, Міністерство мало би запровадити широкомасштабне тестування, а також постійне відстежування та ізолювання контактних осіб.
Цього не робиться, і людина, яка контактувала з хворим, зазвичай дізнається про це дуже пізно, або ж не дізнається взагалі.
За цей час вірус шириться далі. І саме робота Міністерства – ключового органу – полягає в тому, щоб цей механізм працював як годинник, як це зробили в інших країнах світу.
Окрім того, на випадок стрімкого поширення вірусу (а це може статися в будь-який момент) Україна має бути готова приймати хворих.
Наразі лікарні в деяких областях уже не витримують навантаження, а тому потрібно розгортати лікарні другої, третьої й четвертої хвиль, як це передбачено законом, ухваленим ще в травні.
Проте МОЗ скинув все на місцеву владу.
А тим часом життя кожного українця знаходиться під загрозою.
Чому Максим Степанов має піти з посади Міністра охорони здоров’я?
Поставте собі запитання у відповідь: чи довіряєте ви цій людині своє життя та життя своїх близьких.
