Закон про оборонні закупівлі таки прийнято. Що це дає?
Розповідає Артур Переверзнєв, проєкт-менеджер з реформ Міноборони.
Вчора, 12 серпня 2020 року було підписано закон «Про оборонні закупівлі».
До останнього цей закон був предметом дискомфорту й інтриг для великої кількості прихильників статус-кво та державного оборонного замовлення, яке за 20 років свого існування перетворилося на ракову пухлину в забезпеченні сил безпеки і оборони — і золотою жилою для різних ділків і бюрократів, які під залізним покровом таємниці робили те, що, відверто кажучи, їм було до вподоби.
Купка людей вирішувала розподіл та долю мільярдних бюджетів на оборону і безпеку.
Та нарешті цьому треба було класти край. Вперше це було озвучено в Стратегічному оборонному бюлетені у 2016 року. Ми власними руками писали туди нашу маленьку мрію — поступово перейти до публічних закупівель озброєння та військової техніки.
У 2018 році ми, користуючись завданнями імплементаційної частини угоди про Асоціацію з ЄС, почали розробляти «правила закупівель в сфері оборони відповідно до положень Європейської директиви про оборонні закупівлі 2009/81/ЄС», тобто — першу ітерацію закону «Про оборонні закупівлі»
«Ми» — це я про ліквідований Проєктний офіс реформ Міноборони.
У жовтні 2019 року Міністерство оборони і Міністерство економіки в співпраці з комітетом Верховної Ради з безпеки, оборони і розвідки, кожне зі свого боку, почали інтенсивну та глобальну роботу з написання єдиного закону, який, за спільною згодою, мав повністю замінити «Державне оборонне замовлення»
Вчора цей процес дійшов до свого логічного — не кінця, а «чекпойнту», тому що імплементація буде важчою за його написання та прийняття.
Після цього короткого переказу попередніх серій я нарешті можу зі спокійною душею подякувати всім, хто зробив це можливим.
Перш за все хочу подякувати Вадим Малород, який несе хрест написання руками всього, що ми напридумували, з 2015 року. І Oleg Yakimchuk, який приєднався до нас пізніше, але разом вони були тими руками, які писали цей закон, переписували, аналізували правки, коментарі, зауваження — щоб структура і логіка закону залишалася такою, яка була передбачена з самого початку.
