Гібридна інтервенція. Лукашенко передає контроль над Білоруссю Кремлю

В останні два тижні саме про допомогу групи «радників» з ​​нормалізації обстановки і йшлося під час кількох дзвінків Володимиру Путіну з Білорусі. Цілком очевидно, що ніякий інший формат втручання на піку протестів реалізувати було неможливо. Перед виборами можна було пред'являти здивованому світу низових бійців ПВК «Вагнер». Зараз двері Білорусі виявилися відчиненими для російських фахівців із гібридних операцій, які прибули до Білорусі під прикриттям вечірки на честь дня народження посла РФ в Білорусі Дмитра Мезенцева.

Як і завжди, російська допомога не прибуває без подвійного, а то й потрійного дна. Про підписання всіх «дорожніх карт» в рамках Союзної держави при збереженні Лукашенка при владі не писав тільки ледачий (навіть якщо Лукашенко й розраховує знову викрутитися за допомогою своєї селянської кмітливості). Не факт, що зараз ідеться саме про це. Поки що «консультанти» з Росії повинні взяти під контроль ключові сфери Білорусі. Чи будуть вони використовувати цей контроль для утримання влади Лукашенка, або ж для організації транзиту влади під російським керівництвом – велике питання.

На можливість сценарію транзиту під російським керівництвом вказує кілька ознак:

1. Активна підтримка ідеї проросійського транзиту пулом російських державних медіа (в тому числі тих, які належить концерну МІА «Росія сьогодні»).
2. Активізація проросійських елементів мережі російського впливу в Білорусі – в тому числі, створення «Народно-патріотичного руху Білорусі» лідером ЛДПБ Олегом Гайдукевичем, і зростаюча активність РПТС. Це ті партії, які були створені симетрично російським і мали зайняти своє місце в російській архітектурі союзної держави РБ і РФ.
3. Активне висвітлення і підтримка всіх пересувань і заяв Валерія Цепкала РІА Новини, яке де-факто вже виконує роль прес-служби Цепкала.

Отже, хто ж приїхав до Білорусі в якості кремлівського десанту?

Для початку – фахівці з МІА «Росія сьогодні» (RT, Супутник, РИА Новости), перед якими поставлене завдання встановлення контролю над медіа.

У вівторок, 18 серпня, в Мінську була помічена пересувна телевізійна станція (ПТС) телеканалу RT (МІА «Росія сьогодні»). В середу 19 серпня користувачі мережі інтернет стали публікувати фото пропагандистки Іради Зейналової в Мінську.

На державні телеканали БТ і ОНТ привезли «фахівців» з Росії на місце журналістів і співробітників технічного персоналу, які страйкують чи звільнилися. Таким чином, телебачення в Білорусі, яке раніше було під повним контролем білоруської влади, вже взято під російський контроль. До офісу «Супутник Білорусь» 19 серпня також були спрямовані високопосадові куратори з Москви із завданням «уніфікації подачі інформації» за зразком українського порядку денного в 2014-2020. Тепер, за задумом кремлівського десанту, білоруський телевізор буде уніфікований із російським, і на ньому з'явиться все більше клонів Соловйова і Скабеевої (російських телепропагандистів – ред.)

Перші плоди такої роботи ми вже бачимо – дикі пропагандистські ролики, які запустили на іншому держканалі, СТВ, з метою демонізації Світлани Тихановської. Фактично, зараз роль державних телеканалів зведена до розпалювання громадянського конфлікту в Білорусі. Аналогічного характеру плакати з'явилися на вулицях Білорусі. Змінилася й риторика Лукашенка: «донбасізовані» пропагандистські тези на адресу конкурентів почали звучати в промовах самого Лукашенка (їх, виходячи з порівняння лексики попередніх виступів, з цього тижня пишуть кремлівські спічрайтери).

Тези протистояння зараз сформульовані за калькою з українського сценарію для «донбасизації» Білорусі. Основні – протиставлення сходу та заходу країни, католиків і православних, білоруської та російської мови (з відвертою брехнею про неіснуючі плани Світлани Тіхановської заборонити російську мову).

Головне, що поки залишилося за кадром і поза медійним простором – приїзд ще однієї групи «операторів». Ідеться про людей від Адміністрації Президента Російської Федерації (АП РФ), які були доставлені в Мінськ спецбортом для курування роботи з контролю і переструктурування соціального простору. У тому числі – для активного підключення до роботи мережі російського впливу, формування білоруського варіанту «антимайдану», структурування діяльності проросійського політичного крила на території Білорусі. Вже з'явилися перші плоди їхньої роботи у вигляді плакатів, пропагандистських мітингів «за батька» ( «батька» – чисто російська формула) й активізації проросійських партій.

Навіть якщо Лукашенко залишиться при владі, однією з умов Кремля, найімовірніше, буде переструктурування парламентської системи Білорусі. Її збудують таким чином, щоб маріонеткові прокремлівські партії стали ще одним важелем Кремля для контролю ситуації в Білорусі. Фактично, Кремль і Лукашенко намагаються сформувати кураторство роботи парламенту і партій з адміністрації президента РФ, як це вже багато років відбувається з російською Держдумою.

На наступному етапі можна очікувати «виховної роботи» і спроби підкупу культурних еліт, регіональних управлінців і топ-менеджерів держкомпаній. Це також укладається в схему роботи, випробувану кремлівськими технологами в Молдові, Україні та інших «об'єктах уваги» Москви. В рамках цього процесу Кремль буде формувати віддані Москві клани. До слова, раніше цього намагався уникнути, в тому числі, й сам Лукашенко, коли постійно «ператрахівал» управлінську вертикаль. Різниця лише в тому, що зараз Лукашенко вже не контролює ситуацію.

І, нарешті, залишається робота, яка, швидше за все, взагалі ніколи і ні в який інформаційний простір не потрапить. Ідеться про діяльність «фахівців» з Міноборони і ФСБ Росії з партнерами – командуванням білоруської армії і з керівництвом Комітету державної безпеки (КДБ). Фактично, це буде спроба перепідпорядкувати командування армією і КДБ командам з Кремля. Що з цього вийде – ми поки не можемо припускати. Це, можливо, остання можливість для білоруських офіцерів вирішити, що зараз означає вірність власній присязі.

Наразі за дуже невеликий проміжок часу Кремль планує взяти під контроль ключові точки управління Білоруссю, включити пропаганду (в першу чергу – телебачення) на повну потужність і вирішити, що далі робити з Лукашенком. Сам Лукашенко, відкривши двері для російської гібридної інтервенції, вже мало що вирішує сам. Мабуть, він сподівається повернути собі контроль за допомогою чергових запевнень в братерській любові й підписань усього, що тільки накаже Кремль. Але, на жаль для всіх, крім Кремля, ці ілюзії дуже скоро закінчаться – як може скінчитися на певний час історія Білорусі як суверенної країни.

гібридна війна білорусь росіія лукашенко