Українська вакцина проти коронавірусу: якщо не зробити, то хоча би попрактикуватися
Шанси отримати свою вакцину для широкого використання в Україні є доволі низькими, пише Громадське. Наприклад, хоча науковці отримали грант на 10 млн гривень, однак сума для створення придатної для використання вакцини має бути щонайменше в 1000 разів більшою.
Днями директор Інституту біології клітини НАНУ (Львів) Андрій Сибірний виграв грант на 10 мільйонів гривень від Національного фонду досліджень на розробку вакцини проти COVID-19.
Він та його інститут мають намір створити вакцину, що міститиме певні білки SARS-CoV-2, проти яких людський організм і виробить імунітет. Якщо дослідникам вдасться отримати вакцину, її потрібно випробувати на справжньому вірусі.
В Україні немає жодної лабораторії четвертого рівня захисту проти вірусів (BSL-4). Отже, в нас неможливо провести дослідження вакцини на тваринах (так звані преклінічні дослідження).
Але Андрій Сибірний сподівається, що впродовж наступного року, на який розрахована його робота, таку лабораторію в Україні можуть побудувати (припущення майже фантастичне – ред.)
Далі, для широкого застосування вакцини, потрібні успішні результати повноцінного випробування на людях. Для цього потрібно знайти та інвестувати близько мільярда доларів.
Наступний етап, коли вакцина є, а її використання схвалене регулятором, її потрібно випускати в промислових масштабах. Для цього слід створити абсолютно нове виробництво, аналогів якого в Україні немає (як і немає сьогодні у виробництві взагалі жодної вакцини для людей).
Отже, видно, що крім першого, найпростішого етапу розробки вакцини, на який і отримали грант, від науковців не залежить практично нічого. Виконати ж усі етапи в наших умовах – нереально.
Однак, такі дослідження потрібні. Хоча б для того, щоб мати практичний досвід створення таких стратегічно важливих речей, як свої власні експериментальні вакцини.
Нагадаємо, що директор Інституту біології клітини НАНУ (Львів) Андрій Сибірний, який отримав грант на вакцину, вже два роки судиться з "Текстами" через статтю, де були згадані факти його одночасної роботи в наукових установах Львова та польського Жешува.
