Пенсіонеру світить тюрма за поставлені на траву вікна. Водночас, за розлиту з танкера нафту нарахували тільки штраф
Про це пише журналістка Тетяна Доцяк, а канал ICTV зняв сюжет:
Є в Харкові інститут низьких температур. Раніше займалися дослідженнями для космічної сфери, зараз у них складні часи, як і в цілому з космосом в країні. Територія велика, приміщень купа, там все, так би мовити, стареньке, як і більшість співробітників. І от в цьому інституті надумали поміняти кілька вікон. Старі рами склали на подвір'ї інституту, думали ними замінити ще гірші вікна на відомчій базі відпочинку.
Та прийшли ревізори з держекоінспекції і зробили а-та-та: вікна на траві — що за неподобство? І виписали штраф у 800 грн. Заступник директора, який відповідає за господарські справи, не сперечався, карму прийняв, штраф сплатив і вивіз все як наказали екоінспектори.
Та екоінспектори — люди суворі, і за кілька місяців надіслали рахунок — на мільйон двісті тисяч грн! Саме на стільки, порахували екоінспектори, старими вікнами інститут завдав втрат екології.
70-річного дідуся, якого призначили відповідальним за старі вікна, ледь не схопив кондратій. Але екоінспектори — люди принципові, їх таким не візьмеш, вони передали матеріали до прокуратури, а там з такими злочинцями по всій суворості закону — відкрили кримінальне провадження за статтею "службова недбалість" і оголосили дідусеві підозру: до 5 років тюрми.
Коли мені Larysa Matveeva розказала цю історію, я подумала, що екоінспектори з прокуратурою люди придумкуваті, але адвокати на те й адвокати, щоб щось не договорювати. А під час одного інтерв'ю згадала й запитала в головної Держекоінспекторки Харківщини про ці вікна. Може, вони з радіацією? — питаю. Може, хоча б якісь шкідливі хімічні речовини в тих вікнах? Ні, ні, каже держекоінспекторка, просто вікна, але якщо фарба з них потрапить у ґрунт — страшні наслідки можуть буть!
Це було під час інтерв'ю про коксохім, який труїть пів міста. Та що там пів міста, я й сама через нього скоро зустрінусь з кондратієм. Та головна держекоінспекторка каже, що з коксохімом не так все очевидно: проби повітря взяли, але порахувати, багато там шкідливих речовин чи мало — не можуть, бо в заводу немає дозвільних документів на викиди, і ні з чим порівняти. То ж як його закрити? А з вікнами — все ясно, тут явно злочин.
Я вже не кажу, що ґрунт на дослідження екологи не брали, збитки порахували по формулі земель сільгосппризначення — на проспекті Науки, щоб ви розуміли, за версією екоінспекції, поля. Більше того, навіть славнозвісний інститут Бокаріуса не зміг назвати вікна сміттям і визнав їх вторинною сировиною. Дідуся оголошували у розшук, його штормили прокурори і навіть служба безпеки. Але прокурори прогуляли пари з КПК і пропустили терміни продовження слідства. І тут би справу закрити й посипати голову попелом. Але ні. З усім цим набором справу на дідуся прокуратура ось-ось передасть до суду.
А хто ж постраждалий у цій справі, питаю в прокуратурі. Прокурори спочатку намагалися змусити сам інститут визнати себе постраждалими. Там кажуть — ви здуріли? Потім намагалися змусити Національну академію наук. І врешті визначилася: постраждав — народ, а з ним і вся держава Україна!
Замість епілогу.
Ця ж державна екологічна інспекція нарахувала за нафту, розлиту в Чорному морі танкером Delfi, 450 тис грн штрафу. Бо це вам не вікна на траві. За траву — втричі більше й тюрма. Бо трава в Харкові — священна, по ній навіть ходити не можна, не те що вікна складати.
