В Україні традиційно нижче, ніж у Європі, зацікавлення політикою (ГРАФІКИ)
Цьогорічні результати Світового дослідження цінностей продемонстрували несподівано невисокий рівень зацікавленості політикою в Україні проти минулих років та інших європейських країн, що підтвердилося також і рекордно низькою явкою на місцевих виборах.
Світове дослідження цінностей – найбільше крос-національне міжнародне порівняльне дослідження у світі, в якому Україна бере участь з 1996 року. В основі дослідження – опитування респондентів (репрезентативна національна вибірка) щодо залучення у макроекономічні, соціальні та політичні процеси, рівня толерантності, підтримки цінностей та поведінкових зразків.
Хоча українці під час опитування (весна-літо 2020 року) виявляли більшу готовність голосувати на місцевих виборах (близько 50%), проте складна епідеміологічна ситуація внесла свої корективи.
Загалом, за даними Світового дослідження цінностей, лише трохи більш ніж третина (34,6%) українців повідомила, що цікавиться політикою – ідеться про суму "дуже цікавлюся" та "скоріше цікавлюся". Незважаючи на те, що опитування проводилося під час передвиборчої кампанії місцевих виборів (25 жовтня 2020 року), рівень зацікавлення політикою відповідає рівню 2011-го, коли жодних виборів не проводилось.
Водночас третина опитаних у 2020 році українців ніколи не обговорює політичних питань, коли збирається разом із друзями, й лише 7,8% заявили, що роблять це часто. Результати опитування підтвердились і на самих місцевих виборах – у середньому по виборчих дільницях явка виборців становила трохи більш ніж третину (близько 37%).
Одна з авторок дослідження, голова правління Інституту соціальних досліджень Ольга Балакірєва, коментує це так: «Результати можуть здивувати, але лише на перший погляд. Адже насправді це не питання цінностей: включеність у політичні аспекти, зацікавленість політикою – це не цінність, а радше елемент потреби. Важливо бути в тренді, проявляти зовнішню активність. Проте політика не є фундаментальною цінністю українців».
Натомість у більшості європейських країн рівень зацікавленості політикою значно вищий – найбільше цікавляться політикою у Німеччині (78,5%), Австрії (62,8%) та Швеції (59,8%).
Так само невисоку готовність виявляють українці і до участі у громадській та політичній діяльності. Зокрема, найбільш імовірною протестною активністю серед населення України є водночас найпасивніша – підписання петицій (12%). Ця ж активність є найпопулярнішою і серед країн Європи, хоча і з іншим рівнем готовності населення, зокрема, у Швеції (67,8%), Великій Британії (68,4%), Німеччині (68,2%) та Франції (63,7%).
Серед форм громадської участі українці віддають перевагу пожертвуванням грошей (15,3%) на організацію або кампанії, а також зверненням до урядовців (11,3%). Найменше українці готові займатися агітацією інших людей до участі в політичних акціях та агітацією інших до голосування. Так, 64,1% та 62,9% відповідно заявили, що ніколи б не брали участь у таких формах політичної активності.
Під час опитування респондентам також ставилися запитання щодо самого перебігу виборів та їхньої оцінки справедливості цього процесу в Україні. Наприклад, частка респондентів, які вважають, що під час виборів проводиться правильний підрахунок голосів, значно збільшилася з 30% у 2011 році до 54,4% – у 2020-му.
На думку третини (32,8%) опитаних, у 2020 році на виборах в Україні відбувається перешкоджання опозиційним кандидатам. У 2011 році цю думку поділяли 45% респондентів. Знизилася також частка опитаних, які стверджують про те, що телевізійні новини віддають перевагу урядовій партії. Так, про це заявили 58% у 2011 році та 52,2% у 2020-му.
Серед інших позитивних змін можна зафіксувати значне збільшення тих, хто вірить, що в Україні відбуваються справедливі вибори посадових осіб, і що виборцям пропонують реальний вибір. Про це у 2020 році повідомили 50% та 60,4% відповідно, а у 2011 році таких було 19% та 35% відповідно.
Інфографіка ТЕКСТів на основі наданої таблиці
Попри певні зрушення у бік превалювання особистої відповідальності над відповідальністю держави, населення України все ще (як і в 2011-му) чекає на сильного лідера, який вирішить всі проблеми. Понад 58% воліли б такої політичної системи, за якої країною керує сильний лідер, якого не обмежують ні уряд, ні парламент, ні вибори.
Водночас понад 66% вважають бажаною демократичну систему управління. Співіснування цих крайнощів у поглядах населення свідчить про ціннісну орієнтацію на зовнішній пошук контролю. Люди ладні пояснювати те, що з ними відбувається (здебільшого – погане) зовнішніми обставинами, шукати винних, виправдовувати свої вчинки незалежними від себе обставинами.
Жити в демократичній країні є важливим для 79,2% опитаних в 2020-му, що загалом більше, ніж у 2011 році (74,1%). Однак такий показник все одно є одним із найнижчих у ЄС і найближчим до аналогічних показників у Румунії та Чехії. При цьому тільки 29,2% опитаних в Україні вважають, що зараз наша країна управляється демократично. Однак в 2011 році так вважала ще менша частка українців (21,9%). Знову ж таки, порівняно з країнами ЄС – Україна за цим показником наприкінці списку.
Більше половини опитаних українців не задоволені роботою політичної системи, а задоволені тільки 17,6%.
Інфографіка ТЕКСТів на основі наданої таблиці
Невисокий результат, якщо порівняти з країнами ЄС, українці показують і в рівні задоволеності власним життям – 43,6% проти 85,7% у Нідерландах, 84,7% – у Фінляндії, 83,5% – у Данії, 80,8% – у Німеччині. Навіть ті країни, які традиційно демонструють найбільш схожі з Україною показники, мають вищі результати – Болгарія (48,2%) та Греція (50,9%).
Практично кожен п’ятий (18,8%) опитаний українець у 2020 році вважає, що жодним чином не впливає на те, що з ним відбувається. І хоча цей показник зменшився проти 1996 року, коли про це заявляла третина (32%) респондентів, такий результат все ще ставить Україну в кінець списку порівняно з іншими європейськими країнами.
