Наші діти мають стати майстрами хаосу. Як підготуватися до епохи штучного інтелекту
Чи є в України національна стратегія щодо штучного інтелекту? Питання здається риторичним, але в інших країн вона таки є. Анатолій Бондаренко – керівник напрямку дата-журналістики ТЕКСТІВ – пояснює, навіщо вона потрібна і що нас чекає у найближчому майбутньому.
Повсюдне впровадження технологій штучного інтелекту невдовзі змінить усі сфери життя і забезпечить світове лідерство країні, що буде першою у цьому полі. Хто перший скочить у потяг, забезпечить собі стрімке зростання. Хто не встигне – купуватиме нові розробки за шалені гроші.
Китай першим проголосив національну стратегію щодо штучного інтелекту ще у 2017-му. Серед їхніх планів — наздогнати США до 2025 року й обігнати у 2030-му. Але вже сьогодні там відбуваються водночас страшні і вражаючі речі. Наприклад, китайці пропустили етап використання кредитних карток, перейшовши одразу до платіжної системи, що базується на функції розпізнавання облич за допомогою штучного інтелекту.
Штучний інтелект присвоює людині бали
Розвиток китайських технологій у найближчі п’ять років може дати уявлення, яким буде технологічне майбутнє світу. Саме у Китаї найбільше даних, людей і користувачів. До того ж, країна не дуже обмежена морально-етичними нормами щодо збору і використання даних, як Європа чи США.
Наприклад, процедура отримання кредиту у китайців сьогодні займає близько хвилини. Система аналізує заявку, подану через мобільний телефон, враховуючи 5 тис. параметрів. Серед них є соціальний рейтинг – система автоматичного оцінювання людини. Це і є той вражаючий сценарій розвитку технологій. Люди отримують бали за певні позитивні дії і втрачають за негативні. Людині, чий соціальний рейтинг падає нижче певного рівня, забороняють виїзд не лише за кордон, а й за межі свого регіону; їй не видають кредити і «не світить» підвищення по роботі.
Читайте також. Штучний інтелект буває расистом і сексистом. Але він вже визначає, кого брати на роботу, як лікувати і чи арештовувати
Бажання творити і вміння адаптуватися – ключі до успіху в майбутньому
Нам треба вчити дітей бути, по-перше, майстрами хаосу, оскільки наступні роки будуть часом хаосу, роками швидкої зміни ситуації. І вони мають не боятися цього хаосу, а вміти в ньому пливти і намагатися використовувати все, що відбувається, на свою користь. По-друге, нам слід вчити наших дітей, як працювати одночасно щонайменше у двох планах – поєднувати віртуальне та реальне: фільтрувати інформаційні потоки звідусіль, враховувати об’єктивну реальність і оперувати інформацією на свою користь.
Це дуже важко зробити, ми часто бачимо дорослих людей, що впадають у крайнощі. Наприклад, в інформаційне споживацтво – коли людина просто бездумно споживає потоки інформаційного непотребу. Важливо вчити дітей не просто споживати, але хотіти і вміти створювати щось самим.
Проєктне мислення плюс базові предмети
Дитина має бути проєктним менеджером. Десь із 9–10 років, а може, й з молодшого віку, створювати якісь свої проєкти, хоч мінімальні. Вчитися розумінню, що треба робити, як організувати процес, які ресурси залучати.
І класична рекомендація: зосередитись на вивченні кількох базових предметів. На сьогодні це англійська мова, математика і біологія. Англійська дає змогу долучатися першим до всього найкращого, що є у світі. Математика – це база для роботи з тим самим програмуванням, штучним інтелектом, який обов’язково буде присутнім у житті кожного. Біологія – це та сфера, в якій теж сьогодні відбувається багато цікавого: на стику модифікації людей і взаємодії зі штучним інтелектом.
