Доступна зброя і менше контролю. Чому у світі буде більше воєн і конфліктів у наступні десятиріччя
Конфлікт у Нагірному Карабаху – ознака нової епохи, в якій охочих воювати між собою в усьому світі буде все більше, а займатися примиренням – дедалі менше.
Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень, поділився міркуваннями щодо світових тенденцій під час дискусії про ключові загрози майбутнього.
Дивіться на відео:
«Основні причини глобальної «воєнізації»: технічний прогрес, зміна лідерства, ієрархій і правил у світі.
По-перше, високотехнологічна зброя стала доступною. Наприклад, нині Азербайджану доступні воєнні технології, які раніше були лише у великих країн (переважно США). Ця дешева і технологічна зброя демонструє високу ефективність і зменшує поріг чутливості до початку війни, оскільки дає впевненість у перемозі.
Читати також. Чому знову почався конфлікт у Карабаху?
По-друге, «клуб великих держав» дедалі менше впливає на владнання конфліктів, які відбуваються поза їхніми територіями. Ще 10–15 років тому ніхто зі світових держав не дозволив би країнам так довго воювати. Умовно кажучи, Вірменію і Азербайджан посадили б за стіл переговорів. Але такого «клубу» зараз немає – великі держави не демонструють бажання втручатися.
Доступність зброї та безкарність агресії створюють ілюзію, що «так можна». Це провокує нову агресію і нові конфлікти, хоча й сьогодні їх уже існує чимало.
Ще один приклад – Ісламська держава, яка розповсюджує не стільки воєнні, скільки гуманітарні технології. Пропаганда і консолідація своїх прихильників дають їм змогу довго утримувати достатньо великі території і провокувати нові конфлікти.
Старі союзи й уявлення про світ перестають працювати. Ми маємо ситуацію, коли у світі стає менше ієрархій і заборон, але збільшується конкуренція на ринку озброєнь.
Натомість дедалі частіше створюються нові, часто несподівані, союзи. Через 5–10 років будемо свідками того, як непримиренні вчорашні союзники знаходитимуть точки дотику, вступаючи у кооперацію у технологічних й економічних проєктах, але одночасно воюватимуть між собою. Наприклад, раніше було складно уявити, що Об’єднані Арабські Емірати матимуть будь-які відносини з Ізраїлем. Тепер вони ведуть переговори щодо купівлі «Залізного купола» – системи захисту від ракетних ударів.
Або ще один приклад – відносини Туреччини з Російською Федерацією. Країни одночасно кооперуються навколо будівництва атомної електростанції і продовжують воювати руками своїх «проксі» на різних фронтах.
Дивитися відео дискусії «Війни, епідемії, кліматичні зміни і штучний інтелект – що варто знати сьогодні, щоб вижити завтра».
Якщо ми подивимося, як зараз розвиваються регіональні конфлікти, побачимо: вони починаються з двох сторін, але кількість гравців швидко збільшується. Це означає ускладнення картини, утворення між ними як нових коаліцій, так і нових ліній протистояння, що створює можливість розвитку конфліктів на інших майданчиках, сусідніх територіях або за іншими лініями розлому».
Сьогоднішнім дітям, які за 10–15 років будуть вже дорослими, важливо у майбутньому вміти адаптуватися до середовища, яке швидко змінюється, виживати й діяти в екстремальних і нестандартних ситуаціях. Окрім власне навичок виживання, це означає бути готовим до взаємодії з іншими культурними і правовими системами.
