Чим «оксфордська» вакцина AstraZeneca відрізняється від двох попередніх
Нова оголошена ефективною вакцина від коронавірусу AstraZeneca-Oxford значно відрізняється від попередніх Pfizer та Moderna.
Спершу можете нагадати собі різницю між тими двома:
Вакцини Pfizer і Moderna мають різну температуру зберігання. Це матиме величезні практичні наслідки
AstraZeneca спільно з Оксфордським університетом заявили, що їхня вакцина має ефективність "до 90%", але багато чого ми досі не знаємо.
Про це йдеться в пояснювальному матеріалі Vox.com
Отже, тепер ми маємо три сильних (і принципово різних) кандидати на вакцину від Covid-19. Слідом за фармацевтичними компаніями Pfizer, а згодом і Moderna, ще один фармгігант AstraZeneca разом із співрозробниками, вченими з Оксфорду, оголосив про результати своїх досліджень – одне з них відбувалось у Британії, інше в Бразилії.
Два підходи
Ці два дослідження використовували два різних підходи до щеплення понад 11 тис. добровольців, виявивши два різних рівня ефективності – "в середньому" 70%. При цьому жоден із вакцинованих не розвинув серйозних симптомів і не потребував госпіталізації.
У випробуваннях у Британії вакцину під назвою AZD1222 давали за такою схемою: пів дози зразу, ще повна доза через місяць – і це дало ефективність у 90%.
У групі в Бразилії давали дві повних дози – й ефективність становила 62%.
Дослідники не впевнені, звідки така разюча різниця. Можливо, перша половина дози краще готує імунну систему до наступної повної дози, – було сказано на пресконференції. Водночас компанія зауважила, що фактично спершу меншу дозу дали випадково.
У будь-якому разі ефективності в 50%, скажімо, у США та Європі достатньо.
Співвідношення ціна-якість?
Хоча ефективність менша за 95%, про які заявили Moderna та Pfizer/BioNTech, вакцина AstraZeneca має коштувати 3 або 4 долари за дозу.
Moderna коштуватиме від 25 доларів, а ціну Pfizer додатково визначатиме "ціна розподілу", адже вакцина потребує промислової заморозки до -70 градусів
Вакцину AstraZeneca досить тримати у звичайних холодильниках. А отже, це може "змінити все" у практичних цілях.
І це важливо:
Знамениті етичні задачі в масштабах мільярдів. Як розподілятимуть вакцини, поки їх мало? Пояснення
Компанія може виготовити 3 млрд доз до кінця 2021 року.
РНК проти ДНК
Як ми писали, вакцини Pfizer та Moderna використовують матричну РНК коронавірусу для створення імунітету. Це підхід настільки новий, що досі подібного типу вакцини ще жодного разу не було схвалено.
Підхід AstraZeneca відрізняється як від цих двох, так і від конвенційних вакцин.
Зазвичай у вакцинах використовується сам вірус або його частина, часто в послабленій чи дезактивованій формі. Натомість ці вакцини нового покоління використовують "генетичні інструкції" для організму, який виробить частини вірусу SARS-CoV-2.
Усі три вакцини-кандидати – Pfizer, Moderna, AstraZeneca-Oxford – по суті, вводять в організм генетичні інструкції для створення "спайкового протеїну" коронавірусу, тобто того "шипа", за допомогою якого вірус заходить у людські клітини.
Якщо Moderna та Pfizer-BioNTech використовують як "генетичну інструкцію" матричну РНК, то AstraZeneca-Oxford використовує ДНК коронавірусу, яке вводиться в клітини за допомогою іншого вірусу – аденовірусу.
(Те саме зараз розробляють CanSino Biologics та Johnson & Johnson).
Такі вакцини раніше не виготовлялися.
За собівартістю, яка ще й нижча
AstraZeneca, на відміну від Moderna чи Pfizer/BioNTech, обіцяє продавати вакцини "за собівартістю" ( від $3 до $4), а не задля прибутку. Принаймні поки триває пандемія.
Також вакцина AstraZeneca не вимагає надзвичайно холодних температур зберігання (на відміну від -20 °C для Moderna та цілих -70 °C для Pfizer-BioNTech – це створює величезні логістичні проблеми та відповідно збільшує ціну вакцинування).
Натомість AstraZeneca-Oxford можна шість місяців зберігати в простому кухонному холодильнику.
А тепер підводні камені, куди ж без них
AstraZeneca-Oxford надали значно менше даних про свій протокол досліджень, ніж попередні дві компанії.
Компанія не дотрималася стандартної процедури, коли дослідження заздалегідь оголошує план кроків, а потім вони аналізуються.
AstraZeneca-Oxford зробила оголошення про комбіновані результати двох досліджень, а не про кожне окремо.
Нагадаємо, дослідження призупинялося через неврологічні проблеми (невідомо, чи вони пов'язані з вакцинуванням) у двох волонтерів. Згодом розслідування не виявило зв'язку, і через місяць державні регулятори дозволили продовжити тестування.
Вказано, що у Британії (де більша ефективність) був 2741 учасник, а у Бразилії (менша ефективність) була більша група, 8895 осіб. Водночас не вказано, скільки людей отримували замість вакцини плацебо (препарат без ефекту) для контролю. Це число може виявитися статистично ненадійним.
Не вказано точної демографії учасників дослідження за етнічним і віковим складом.
Замість простого плацебо учасникам давали або вакцину від коронавірусу, або вакцину від менінгококу (у Британії). У Бразилії давали менінгокок і потім плацебо – це може вплинути на результат "контрольної" групи.
Інший чинник, на який слід зважити: результати було виміряно не так, як результати двох основних конкурентів. Moderna та Pfizer/BioNTech "засікали" тільки ті випадки інфікування Covid-19 серед своїх піддослідних (як тих, хто отримував плацебо, так і тих, кому давали вакцину), які розвинули бодай якісь симптоми. Натомість AstraZeneca постійно брала мазки та могла засікти зокрема й асимптоматичне інфікування. Цей чинник свідчить на користь потенційно більшої ефективності AstraZeneca чи меншої у конкурентів, (які просто не засікали можливі асимптоматичні зараження). Втім, порівнювати ефективність усіх трьох вакцин як "яблука з яблуками" стає дедалі важче.
Підсумок?
Усі чинники нагадують, що дані є попередніми, й оголошене у пресрелізах іще потребує подальших, більш "табличних" і процедурних пояснень і порівнянь. Можливо, деякі з них будуть доступні лише спеціалістам – але це має бути зроблено.
Moderna, Pfizer-BioNTech, Oxford-AstraZeneca оголосили, що оприлюднять результати у спеціалізованих журналах, де їх розглянуть незацікавлені колеги-спеціалісти (peer-review).
Але тим часом, після відповідних дозволів, може початись обмежене "нагальне" використання всіх трьох вакцин.
І попри всі запитання, які лишаються без відповіді, варто зробити паузу й подумати, наскільки разючий той факт, що менш ніж через рік після початку епідемії людство (чи його освічена частина) спромоглося створити вже три "сильних" вакцини-кандидати, й кожна з них використовує технологію, яка раніше не була застосована у таких масштабах.
