Під приводом карантину суди стали значно закритішими

Журналістам на суд потрапити стало значно важче.

Про це пише журналістка Ольга Худецька:

Ви знали, що під приводом карантину журналістів не допускають на відкриті судові засідання у більшість судів Києва?

Ось свіжий приклад.

Обирають у суді запобіжний захід по трьом поліцейським-(ймовірним)-викрадачам. Це відкрите судове засідання, і згідно закону і Конституції, воно є гласним.

Але пресу вигнали.

Спершу у суді були дуже неконтактні з приводу дати і часу суду. Можна сказати, приховували дані про розгляд.

Потім, коли дата і час стали відомі – змусили журналістів написати 100500 клопотань про присутність на відкритому засіданні (що не передбачено жодним законом, на те воно і відкрите – приходить, хто хоче).

Потім журналістів таки пропустили до судової зали, але суддя сказала, що не буде проводити відкрите засідання, поки в залі журналісти. Бо карантин. Бо голова суду видав (незаконний) наказ не пускати нікого, крім учасників.

Потім суддя покликала судову охорону, схиляючи її силою вивести журналістів.

Журналісти попередили судову охорону про те, що вони знаходяться у засіданні на законних підставах, і виводити їх – кримінальне правопорушення. Судова охорона трохи охолола.

Суддя почала відправляти журналістів до голови суду, щоб вони "з головою суду вирішили питання про присутність" на її засіданні.

- але ж це ви вирішуєте питання про присутність на вашому ж засіданні, а не голова суду.

- у вас 15 хвилин, час пішов, – кинула суддя у відповідь.

В результаті суддя спитала думку сторін, і ви уявляєте – і прокурор, і захист радо підтримали одне одного: "на розсуд суду, ваша честь", вже чудово знаючи, який цей розсуд.

Де ще побачиш таку злагоду між сторонами.

Тепер розповім детальніше, як ця вся історія виглядає технічно і чому вона незаконна.

Конституція Україна встановлює гласність як одну з основних засад судового процесу.
Закон про судоустрій і статус суддів, стаття 11 ч 3:
"Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи"
Кримінальний процесуальний, ст 27, ч2. "Кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито".

Ці положення ніхто не відміняв, і жоден наказ голови суду не може скасувати дію законів та Конституції.

Однак у КПК на рівні з цими положеннями дещо додали навесні:

"СЛІДЧИЙ СУДДЯ, суд МОЖЕ прийняти РІШЕННЯ про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в СУДОВЕ ЗАСІДАННЯ під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", ЯКЩО участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи.

Ключові слова я виділила капслоком.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ, суд. А не голова суду.

РІШЕННЯ. А не наказ. Наказ голови суду не є формою судового рішення (ч2 ст 110 КПК).

МОЖЕ прийняти рішення (а не повинен).

СУДОВЕ ЗАСІДАННЯ. Одне, конкретне, щодо якого вирішується питання про присутність конкретних осіб.

ЯКЩО є умова загрози життю і здоров'ю. Наприклад, симптоми респіраторної інфекції, а не просто всіх підряд неучасників по факту їх існування.

Тобто, в конкретному засіданні конкретний суддя у разі виникнення ситуації, що хтось із присутніх може загрожувати життю і здоров'ю інших і не є при цьому учасником процесу (процес не постраждає), то тоді таку особу видаляють.

Гласність і відкритість судових засідань все ще лишається вимогою закону ( КПК, Закон про судоустрій) і Конституції, ніхто це не скасовував. Тобто не йдеться про закриття всіх засідань від всієї преси.

Але деякі голови судів так не вважають.

Спершу хтось один, а за ним і інші голови суду під копірку випускають однакові накази про посилення карантинного режиму. Суть наказу: відзараз і до кінця карантину – в суд не пускати нікого, крім сторін у справі.

Наказ неправдиво "ґрунтують" на нібито карантинній нормі Кримінального процесуального кодексу, яку ми розібрали вище і яка, звісно, не дає повноваження головам судів скасовувати доступ вільних слухачів тотально в усі засідання цілого суду на місяці. І тим більше накази судів не можуть скасовувати положення законів і Конституції.

Зрештою, якби законодавець мав на увазі, що під час карантину в суд мають допускатись лише сторони, він би так і написав. Без всіляких умов – під час карантину обмежити допуск неучасників без жодних умов. Не пускати нікого, все, крапка.

Однак такого задуму не було, і що має на увазі норма, ми розібрали вище.

Окрім цих дивних наказів, суди і з посиленим карантином і без посиленого карантину вигадали якісь клопотання, які тепер має писати журналіст для присутності у відкритому судовому засіданні. Чого не передбачено жодним законом. А далі хтось вирішуватиме: може пустять, може ні. І цей хтось часто навіть не суддя, а прес-служба чи судова охорона, яким закон точно не надає повноважень визначати, хто буде присутнім у засіданні, а хто ні.

Доходить до абсурду – на вході охорона і прес-служба суду змушує журналістів писати ці незаконні клопотання, а суддя в судовому засіданні потім сміється з журналістів, мовляв, оце ви невігласи, мені тут передали ваші дивні клопотання, що це ви придумали, ви що, не знаєте закону.

Судячи з розмов з представниками прес-служб, вони навіть не заперечують, що чітких критеріїв по вирішенню цих клопотань не буде. Типу, ну, зали невеликі, тож кілька журналістів можливо впустимо. Ніхто не буде міряти площу і дистанцію, звісно, точно вираховуючи кількість. Але якщо справа резонансна – то може і трохи більше пустим. А якщо не пустим – значить не було місця (і вірте нам на слово, бо як це перевірити?).

Рада суддів вже випустила спеціальне роз'яснення окремим рішенням, де чорним по білому написала, що карантин – не означає автоматом недопуск всіх журналістів.

Карантин означає більше трансляцій, більше роботи прес-служб, маски та інші засоби захисту на журналістів.

Але це не допомагає. Після роз'яснення ради частково послабив жорсткий карантин Печерський суд, але натомість випустили накази про обмеження допуску неучасників Шевченківський та Святошинський.

Я не можу сказати, що в ці два суди тепер не пускають зовсім нікого. Але там, де раніше ти мав право ні в кого не питаючи ніяких дозволів пройти на будь-яке відкрите засідання, тепер – квест, який складається з знайомства з прес-службами, настрою судді та охорони, наявності потрібних телефонів, попередніх узгоджень і десятків клопотань, які не передбачені законом і нічого зрештою не вирішують, якщо тебе таки вирішили не пускати.

А це неправильно, бо там де є ручний допуск і невстановлені одні для всіх правила – обов'язково будуть зловживання. Адже обов'язково знайдеться якийсь кримінальник при баблі, який захоче порішать шоб не було преси, чом би й ні. Або – щоб була лише його "преса", ще веселіше.