Частка російської мови на ТБ у прайм-тайм росте, української падає
На цьому наголошує рух «Простір свободи», наполягаючи на правильності своєї методології.
26 листопада Національна Рада з питань телебачення і радіомовлення оприлюднила «позицію щодо виконання мовниками вимог законодавства щодо мови». У цій «позиції» Нацрада здійснює маніпулятивні нападки на оприлюднений рухом «Простір свободи» огляд «Становище української мови в Україні в 2020 році».
Нацрада обурюється, що «невідповідна методика при здійсненні моніторингу призвела до викривлення реальної картини дотримання телеканалами вимог мовного законодавства», «зазначення недостовірних відомостей у огляді», які «поставили під сумнів виконання Національною радою своїх повноважень».
У зв’язку з цим «Простір свободи» заявляє, що інсинуації Нацради не мають під собою жодного ґрунту.
Метою огляду «Становище української мови», який оприлюднюється щорічно з 2011 року, є «мовою фактів і цифр окреслити становище української мови в різних сферах суспільного життя, тенденції, пов’язані з розширенням чи звуженням вживання української мови».
Відкривши огляд, розміщений у вільному доступі і прочитавши розділ, присвячений телебаченню (стор. 62–65), кожен може переконатися, що метою моніторингу телеканалів було встановлення РЕАЛЬНОЇ частки часу програм українською мовою, а не оцінка дотримання закону в частині мовних квот.
«Здійснюючи моніторинг, регулятор керується положеннями закону, який дозволяє зараховувати до квоти української мови програми, в яких українською мовою спілкуються ведучі програм (при цьому інші учасники можуть спілкуватися іншими мовами). Це, безумовно, спотворює реальну картину».
І, відзначивши зростання реальної частки російської мови в прайм-тайм провідних телеканалів, аналітики «Простору свободи» констатували: «Отримані дані дають підстави зробити висновки, що чинний закон, який дозволяє вважати україномовними в тому числі й ті програми, які реально такими не є, насправді активно сприяє русифікації ефіру».
Вдаючись до безпідставних звинувачень на адресу авторів огляду, Нацрада водночас сама доходить аналогічного висновку про недосконалість закону: «Законодавець дослухався до аргументів індустрії (…) і закріпив у законі норми, які призвели до ситуації, яку ми сьогодні обговорюємо».
