Огляд науки: I група крові, особливо перша мінус, дещо зменшує ризики від COVID-19, вітамін D – не допомагає важкохворим
У цьому матеріалі агенція Reuters робить короткий огляд наукових досліджень про коронавірус та спроби знайти ліки та вакцини проти нього – станом на кінець листопада.
Перша група крові
Дедалі більше доказів того, що люди з групою крові О (перша), або ж із негативним резус-фактором, дещо менше ризикують заразитися новим коронавірусом – скажімо, серед 225 тис. канадців із коронавірусом ризик для людей із першою групою крові був на 12% менший щодо заражень і на 13% менший щодо смертей, ніж для всіх інших груп крові.
Дещо захищені також люди з негативним резус-фактором, а особливо якщо при цьому ще й перша група крові.
Люди з такою кров'ю могли розвинути антитіла, які розпізнають деякі аспекти нового вірусу.
Вітамін D3 не рятує пацієнтів з тяжким перебігом Covid-19
Низькі рівні вітаміну D3 були пов'язані з вищим ризиком тяжких випадків Covid-19 – але при цьому високі рівні вітаміну D3 не рятують, коли пацієнти вже знаходяться у тяжкому стані.
Збільшення рівню вітаміну D3 медикаментозно в клінічних умовах у пацієнтів із важким перебігом COVID-19 не зменшило перебування в лікарні чи шансів уникнути інтенсивної терапії з використанням ШВЛ, а також не знизило шансів смертності.
Низький рівень вітаміну D3 пов'язаний з більшою смертністю від COVID-19
Декілька досліджень пов'язують дефіцит вітаміну D3 з подальшим важким перебігом захворювання. За деякими оцінками, 9 з 10 смертей від COVID-19 можуть бути асоційовані з низьким рівнем цього вітаміну. Для остаточного визначення, чи є причинно-наслідковий зв'язок (чи призводить збільшення кількості вітаміну у пацієнтів до легшого перебігу хвороби) необхідні подальші дослідження, але все одно вже зараз частина фахівців радять слідкувати з рівнем D3 та підвищувати його до нормального рівня, як для неінфікованих, так і для вже хворих на COVID-19.
Тим, кого виписали з лікарні, потрібна допомога вдома
Тим, хто вижив із Covid-19 у лікарнях, після виписки потрібна допомога вдома. Дослідники у США вивчили випадки людей, які отримували таку допомогу й ні. Понад половина пацієнтів, що потребували допомоги, були у віці до 65 років.
При цьому після виписки з лікарні 80% усе ще бракувало дихання. Понад 80% потрібна була допомога з ходінням, піклуванням про себе, купанням.
У середньому через 32 дні такої допомоги на дому, 94% більше не потребували послуг. Абсолютна більшість не оклигали до кінця, проте пацієнт уже міг значно краще дбати про себе.