Ким був покійний Кернес до того, як став мером

Як питав один напівкримінальний персонаж, "чи був покійний хорошою людиною?" Відповідь — у давній статті, написаній ще до того, як Геннадій Адольфович Кернес став мером Харкова. Це важливо, бо коли знаєш історію, можеш адекватно оцінювати сучасність. Нижче — уривок із цієї статті:

Ім’я виконувача обов’язків міського голови Харкова Геннадія Кернеса, в минулому кримінального авторитета на прізвисько «Гепа», давно відоме за межами міста. Але про нього більше чуток, аніж знань. Хто ж він насправді, найімовірніший новий мер Харкова, звідки прийшов до влади?

Офіційна біографія Геннадія Адольфовича малоінформативна: не так давно розміняв 51-й рік, має дві вищі освіти: юридичну та економічну (щоправда, відсутні дані, коли їх здобув), член «Партії регіонів», нагороджений орденом, медаллю та почесними грамотами. Про трудовий шлях також стисло: у 1977–1990 роках працював на підприємствах міста на різних посадах. Цікаво, на яких саме, ким, чим там займався?

У вільному доступі можна знайти копії протоколу допиту Кернеса у 1990-му, що відбувся в обласному СІЗО. З його слів записано, що після закінчення десятирічки у 1976-му Геннадій Адольфович пішов працювати на завод «Світ шахтаря». Наступного року вступив до ПТУ № 14, де опанував професію кресляра-конструктора, був направлений до ВНДІ «Електроапарат», знову пішов на «Світ шахтаря» слюсарем. Потім Кернес працював зливальником-розливальником молока, навчився ремонтувати годинники, відкрив свою точку, тобто майстерню. Та в 1984 році полишив і цю роботу, оскільки не задовольняла, як зізнавався слідчому, зарплата.

Мабуть, саме злидні штовхнули молодого Кернеса на слизький шлях. Як записано у протоколі допиту, він зайнявся тим, що називалося «ламати чеки»: видурював за номіналом чеки (таку собі внутрішню радянську валюту) мережі магазинів «Берізка», де продавалися дефіцитні речі, й збував їх на чорному ринку. Потім із подільниками влаштовував «кидалово» з автомобілями, брав участь у кримінальних розбірках, одне слово, займався тим, що мовою Кримінального кодексу називається шахрайством та хуліганством. Саме за шахрайство він отримав у 1992-му три роки позбавлення волі з конфіскацією. Але наш герой, перебуваючи під слідством, уже провів за ґратами більш ніж половину терміну, в скоєному розкаявся, тому його звільнили. Щодо гри в «наперстки», яку особливо закидають політичні противники Геннадія Адольфовича, то в протоколі допиту записано: видурюванням грошей у такий спосіб він займався щонайбільше місяць-півтора.

Важку молодість в. о. мера Харкова згадувати не любить, якось навіть виставив рахунок у 1 млн грн місцевій телекомпанії, що розголосила цю інформацію. І зовсім не за її неправдивість, а начебто за те, що завдала шкоди його репутації. Зараз Кернес намагається уникати в інтерв’ю подробиць біографії, а на запитання, якщо вони виникають, відповідає, мовляв, зробив належні висновки з помилок молодості. До того ж судимість із нього давно зняли, а відтак Кернес чистий перед законом.

Що було після виходу із СІЗО? Якщо вірити відкритим джерелам, Геннадій Кернес розбудовував бізнес-імперію: став власником НПК-банку, приватизував низку торгових об’єктів, очолював комерційні структури, відкрив юридичну фірму. До обрання секретарем міської ради був президентом АТ «НПК-Холдинг». Кернес є власником нерухомості та великих підприємств у Харкові.

У владу Геннадій Адольфович пішов 1998 року – тоді вперше став депутатом міськради. Показово, що саме в ті часи він одружився на Оксані Гайсинській, доньці колишнього заступника генерального прокурора України. За чотири роки, після чергових місцевих виборів, Геннадія Кернеса харківські депутати обрали секретарем міськради, але вже на наступній сесії жорсткий та безкомпромісний мер Володимир Шумілкін домігся зняття Кернеса з посади секретаря за те, що той намагався позбавити міського голову надмірної роботи та перетягнути частину повноважень на себе. На посаду секретаря міськради Геннадій Адольфович повернувся 2006-го, коли вибори мера виграв його нерозлучний друг Михайло Добкін. І ось тепер він за крок від того, щоб узяти Харків остаточно і цілковито.

Зазначимо, що будучи мером, Кернес здобув популярність через уміле керівництво містом, він створив міське середовище, яке подобається харків'янам, і зумів налагодити ефективну роботу міських сервісів. Попри численні корупційні скандали, саме це цінували харків'яни. Також нагадаємо, що Кернес на початку локдауну відмовлявся закривати метро і всіляко намагався саботувати дії українського уряду, спрямовані на стримування пандемії.