Поки українські міста обкладають плиткою, яка сприяє затопленню й нагріванню – Нідерланди свою демонтують (ФОТО)
Як завжди, ці північні європейці подають поганий приклад: то паркомісця забирають, то на велосипеди з трамваями пересідають, як безробітні якісь... А тепер-от і святу плитку міняють на якусь там траву, що так легко витоптати, й дерева, які все одно колись помруть.
Данці он теж виграли ландшафтний дизайн року, створивши площу без жодного місця для машин, тільки для своїх велосипедів
Нідерландські міста масово демонтують плитку, замінюючи її травою і деревами, – передає Хмарочос. Річ у тім, що через надмір плитки ґрунт не може впоратися з обсягами дощової води, якої стає і ставатиме дедалі більше через кліматичні зміни.
України більше стосується спека:
У районах Києва, де немає зелені, температура на 15°C вища (дані супутникових знімків)
Нині в багатьох нідерландських містах діють програми із заміни штучного покриття на траву, кущі й інші рослини. Так, у місті Арнем масово знімають асфальт і міняють його на рослинність, щоб опади вбиралися у ґрунт, а не стікали у зливову каналізацію. Зараз Bloomberg CityLab повідомляє про конкуренцію, яку влаштували між собою Амстердам і Роттердам за те, хто зніме більше плитки.
У Нідерландів складна історія стосунків із водою: сама назва країни означає «нижні землі», адже половина її території розташована нижче метра над рівнем моря, і майже п’ята частина – узагалі нижче рівня моря. При цьому в містах традиційно дуже люблять вкриті плиткою доріжки – автори Bloomberg CityLab продивилися фото з повітря і дійшли висновку, що половина площ садів і присадків так чи інакше вкрита плиткою.
Амстердам і Роттердам запустили програму із заміни плитки, зокрема у присадках перед будинками та офісами, на траву, кущі й іншу зелень. До цього заохочували долучитися місцевих жителів – переважно з просвітницькою метою, щоб продемонструвати важливість озеленення в місті. Так, в одному з районів об’єдналися 70 мешканців, щоби демонтувати смугу плитки вздовж вулиці й висадити на її місці сад завдовжки 210 метрів.
Два міста звітували про кількість демонтованої плитки щодня. Зрештою рахунок став 47 942 у Роттердама проти 46 484 в Амстердама.
«У майбутньому в містах буде дедалі менше місця для автомобілів. Головними будуть ходіння пішки, їзда на велосипеді та громадський транспорт. Це забезпечить чудові можливості для озеленення: нам потрібно звужувати дороги і зменшувати кількість паркомісць, натомість створюючи зелені коридори для прогулянок. Нам справді потрібно інтегрувати природу в місто, а не ділити їх на два окремі простори», – зазначає Тім ван Хаттум, голова кліматичної програми при Вагенінгенському університеті.
Загалом у Роттердамі поставили собі за мету створити до 2022 року 20 нових гектарів зелених зон. Планують зробити це переважно коштом озеленення публічних просторів та облаштування зелених дахів.
Наприклад, у 2014 році тут перетворили голу, вкриту плиткою площу Бентемплейн на експериментальний простір, який у суху погоду слугує спортивною ареною з амфітеатром, а у дощ збирає воду в резервуари, облаштовані під площею. Тож Бентемплейн одночасно збирає надлишок води й зберігає воду для різних потреб.
Із 2015 року десятки муніципалітетів долучилися до програми Steenbreek, яка заохочує жителів озеленювати простір поряд зі своїми будинками, прибираючи зайве мощення. Через надмір плитки ґрунт не може впоратися з обсягами дощової води, якої ставатиме дедалі більше через кліматичні зміни. Це своєю чергою призводить до надмірного навантаження на зливову каналізацію. Також плитка й асфальт довго зберігають тепло, якого теж, за прогнозами, ставатиме дедалі більше, і сприяють утвореннютеплових островів.
Про теплові острови –дивіться наш інтерактивний проєкт:
Українська бетонна пустеля
Жителям Нідерландів радять під час облаштування саду використовувати якомога менше мощення і за можливості купляти вживану плитку, адже виробництво нової чинить значний вплив на довкілля. Також вважають гарними варіантами дерев’яний настил, щепу або щебінь. Не радять використовувати каміння, особливо завезене з-за кордону – адже воно важке і його транспортування потребує значних витрат палива. Так само не радять гравій, бо його видобуток спотворює ландшафт.
