AstraZeneca затримує постачання вакцин до ЄС, це спричиняє політичну бурю
Євросоюз і Британія знову входять у клінч.
На початку 2021 році в Європі шприци мали спрямувати в плечі. Натомість погрозливо спрямовують одне на одного пальці. Постачання вакцин від Covid-19 до Євросоюзу затримуються, ще більше вповільнюючи й без того летаргічні темпи планованої вакцинації.
Про це пише The Economist.
Почалися заклики до вакцинного протекціонізму. Це б означало блокування інших країн від отримання доз, про які вже домовлялися раніше:
Кінець усім сподіванням: ЄС може обмежити експорт вакцин, бо самим треба
Кампанія ЄС із вакцинації вже зараз одна з найбільш незграбних у багатому світі. На 100 людей – тільки 2 дози, порівняно з 7 у США й 11 у Британії.
Все наче почало налагоджуватися, аж ось 22 січня AstraZeneca тихенько попередила Єврокомісію, що її фабрики в Європі не зможуть упоратися з виробництвом достатніх кількостей вакцини, яку компанія розробляла спільно з Оксфордським університетом.
І це сталося водночас із тим, як Pfizer-BioNTech також відклав на кілька тижнів обіцяні доставки.
Те, що AstraZeneca намагалася зобразити як просту логічну перестановку, спричинило спалах такого гніву, який від Єврокомісії рідко можна побачити.
Національні політики й раніше скаржилися, що єврократи надто повільно закуповують і схвалюють вакцини. Новина про те, що постачання з боку AstraZeneca зменшиться на дві третини або й більше у першій чверті року, доповнило уявлення про млявість Брюсселя.
Комісія переспрямувала гнів на англо-шведську компанію. Комісар ЄС з охорони здоров'я Стелла Кіріакідес вказала на велику передплату, яку зробила Європа для налагодження виробництва AstraZeneca, й зажадала, щоб ця інвестиція окупилася вакцинами.
Гірш того, джерела в Єврокомісії заявляють про підозри, що AstraZeneca "посунула" Європу в черзі, щоб задовольнити інших клієнтів.
Міністр охорони здоров'я Німеччини Єнс Шпан вимагає, щоб ЄС обмежила експорт доз, які виробляються на заводах у Євросоюзі.
Британія, боячись, що це означатиме для неї скасування постачання вакцини Pfizer із Бельгії, почала попереджувати про небезпеки "вакцинного націоналізму". Потім виявилося, що ЄС хотів, щоб AstraZeneca виконала контракт за допомогою постачання вакцин із британських фабрик. Після цієї новини Британія перестала апелювати до міжнародної солідарності.
Обіцянка-цяцянка
Вакцини AstraZeneca мали схвалити сьогодні, 29 січня, і спершу для людей у віці менш за 55 років. Компанія обіцяла багато доз і швидко. Так, графік, який випустила 7 січня Франція, показував, що 62% всіх доз, виділених на лютий, мали походити саме від AstraZeneca.
Враховуючи, що більшість доз Pfizer тепер треба зберігати для других доз для тих людей, які вже отримали перші дози Pfizer (кожна вакцинація означає по два уколи з проміжком у кілька тижнів) – деякі частини Європи, як-от Румунія й регіони Італії – вже зараз сповільнили вакцинацію.
Це може означати продовження локдаунів, глибші ум'ятини в економіці та більше роздратованих виборців. У Нідерландах через комендантську годину три ночі поспіль спалахували бунти.
Ціна міжнародної рівності ЄС
Затримки також зосередили увагу на ролі Єврокомісії як центрального покупця вакцин. Адже якби кожна країна була "сама за себе", то деякі європейці неминуче були б вакциновані, а інші ні.
Щоб уникнути такої політичної незручності, Єврокомісія мусила взятися за контракт такого виду, які зазвичай є справою окремих держав. На відміну від урядів, брюссельська бюрократія не має великого досвіду в тонкощах багатомільярдних контрактів. Частково через це європейські угоди були підписані на кілька місяців пізніше, ніж британські й американські.
Контракт "не зобов'язує"
Як би не буркотів Євросоюз, він має мало важелів упливу на AstraZeneca. Підписаний контракт не є публічним, але інші, які The Economist вважає схожими, показують, що всі карти у випадку затримок – у руках постачальників.
Паскаль Соріо, голова AstraZeneca, заявив, що контракт, підписаний з Євросоюзом, "не зобов'язує", а є лише обіцянкою постачати дози "швидко". В інтерв'ю європейським газетам він заявив, що ставиться до Євросоюзу "справедливо", але що ЄС мусив обмежити свої очікування, а також замовляти вакцини раніше.
Заздалегідь нагодувавши AstraZeneca морквиною інвестицій, нині Європа спіймала облизня. Навряд чи тепер ЄС скасує замовлення: затримка нескінченно краща за відсутність.
Гроші, які могла б повернути Єврокомісія – незначні, й їхнє отримання заберуть роки судів.
Кінець усій солідарності?
Звідси й вибухова ідея пана Шпана обмежити експорт. Такий підхід суперечитиме заявам Європи про важливість вільної торгівлі та про солідарність із біднішим світом.
І це спричинить ланцюгову реакцію відчаю. Як ЄС зможе критикувати протекціонізм, наприклад, Індії, якщо він сам використає контроль за експортом у штовханині за вакцинами?
"Ми боялися Сингапуру-на-Темзі [протекціоністська Британія після Брекситу]. А ці ідеї перетворюють нас на Кубу-на-Сені", – метафорично висловився в коментарі The Economist неназваний європейський дипломат.
Трохи заспокоївшись, Єврокомісія нині, здається, збирається запровадити м'якший "механізм прозорості", спрямований не на блокування, а на відстеження експорту вакцин з Євросоюзу.
Проте сварка аж ніяк не закінчилась, і якщо ситуація із затримками продовжить погіршуватися – ризик обмежень на експорт із великою ймовірністю повернеться.
У кризовій ситуації часто "кожен сам за себе", зрештою.
Цим реченням завершує статтю The Economist.
Від Текстів зазначимо: Коли українська влада нарешті зрозуміла, що світ починає вакцинуватися, а в нас досі немає жодного контракту на постачання – вона почала вести переговори з урядами європейських країн. Українські переговорники просять європейців про постачання надлишків, адже в ЄС контрактували вакцини із запасом. Але повільне виробництво, яке не встигає за дедлайнами постачання, зіграло злий жарт. План українських урядовців "добути крихти з європейського столу", як кажуть програмісти, "переноситься на четвертий квартал".
