Рада розглядатиме законопроєкти про зброю. Як пов'язаний доступ до зброї з насильством? (ІНФОГРАФІКА)

Як пише Укрінформ, 23% українців за даними соціологічного дослідження, проведеного групою «Рейтинг» на початку лютого 2021 року, підтримують право на приватне володіння вогнепальною зброєю. Так, кількість громадян, які «за», дещо зросла: з 13% у 2014-му – до 20–23% у 2018–2021 роках. Але тих, хто проти – 75% – в три з половиною рази більше.

«Будь-яка зброя в руках злодія – це погано. Будь-яка зброя в руках порядної людини не несе загрози нікому, крім злодіїв», – казав свого часу президент Національної стрілецької асоціації США Чарлтон Хестон.

При цьому саме США – країна, де найбільше зброї в руках населення і де водночас відбувається найбільше "масових випадків стрілянини" (mass shootings). Кожен такий випадок потрапляє в новини по всьому світу. З іншого боку, статистика вбивств як таких (незалежно від виду знаряддя та кількості жертв) є більше соціальною, ніж пов'язаною зі зброєю.

Наприклад, типовий український убивця – це п'яний мужик, що без вогнепальної зброї вбиває свого "собутильника" (ІНФОГРАФІКА)

Натомість володіння зброєю людьми, які ставляться до неї недбало (в нинішніх умовах, коли контроль поганий і не прописаний) часто призводить до вбивств і поранень просто з необережності чи від невміння користуватися зброєю:

Спіткнувся – влучив у людину. Історії з села під Києвом, де в кількох мешканців є зброя

Питання дуже дискусійне, й ми не хочемо "вкидати лайна на вентилятор". Подаємо статистку, яку можна тлумачити по-різному.

Як в абсолютних, так і у відносних числах лідером з кількості зброї на душу населення є США – це не стереотип, а правда.

Ось лідери за абсолютними цифрами щодо як легальної, так і нелегальної зброї в руках цивільних:

Зрозуміло, що Індія та Китай – країни з населенням у понад мільярд. Тому для подальшої оцінки нам потрібні цифри відносно до населення. Вони також наявні – у США більше зброї, ніж людей, але й країни з історією цивільних конфліктів і громадянських воєн, як Ємен та Сербія, теж мають немало:

А тепер візьмемо кількість убивств відносно до населення, за даними ООН. Ми візуалізуємо спершу п'ять чільних країн, а нижче в тому самому графіку – країни зі списку вище, де найбільше зброї відносно до населення (в тій самій послідовності). Ще нижче додамо Індію, Китай, Пакистан та Росію з абсолютно найбільшою кількістю зброї.

Можна говорити про обмеження методології та неповні дані. Можливо, математики нас виправлять – але з цього графіку не видно виразної безпосередньої кореляції між кількістю зброї (відносно до населення чи в абсолютних числах) та кількістю навмисних убивств.

Можна припускати, що є зв'язок із якимись іншими чинниками: культура (порівняйте США й Канаду), соціальні проблеми (стереотипно "гангстерські" Сальвадор і Гондурас), ефективний поліційний контроль (Китай) тощо.

Деякі речі дивують позитивно, як-от низький рівень убивств у Сербії (що не відповідає нашим, даруйте, стереотипам – враховуючи історію громадянської війни в колишній Югославії).

Ми не претендуємо на квалітативний аналіз. Про причини насильства запекло дебатують професори в різних дисциплінах від соціології до психології. Часто спеціалісти займаються аналізом усе життя і все одно не можуть дійти згоди між собою.

Що пропонують в Україні?

У Верховній Раді зареєстровано два проєкти. Перший (основний) №4335, ініційований Ігорем Фрісом, Олександром Бакумовим та Олександром Федієнком (усі – фракція «Слуга народу»). Саме цей документ рекомендував ухвалити Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Другий (альтернативний) №4335-1 авторства Андрія Шараскіна (відомого як «Богема» – учасника АТО, одного з «кіборгів»), фракція «Голос». На комітеті його відхилили, проте, за регламентом, до сесійної зали на голосування потраплять обидва.

У сукупності обидва документи – це понад 100 сторінок. Однак для загального розуміння – коротко про основне, в чому відмінність – намагається пояснити Укрінформ.

Почнімо з першого.

1. У законопроєкті №4335 пропонують ввести Єдиний державний реєстр цивільної зброї й передати його в управління МВС.
2. За аналогією з посвідченням водія, запроваджується посвідчення власника зброї, у якому зазначаються категорії зброї, яку може набути власник документа (видаватимуть його терміном на 5 років, після чого доведеться знову продовжувати дозвіл).
3. Право на користування зброєю цивільні громадяни можуть отримати: якщо немає медичних протипоказань, судимості, а також, якщо не притягувалися до адміністративної відповідальності упродовж останнього року за низкою статей.
4. Яку зброю зможуть купити українці в разі ухвалення закону? Весь «цивільний» вогнепал планують класифікувати на п'ять видів: А – автоматичну вогнепальну зброю (автомати, кулемети), В – гладкоствольну короткоствольну вогнепальну зброю (в народі – «травмат»), С – короткоствольну вогнепальну зброю (пістолети, окрім (!) револьверів), D – довгоствольну вогнепальну гладкоствольну зброю (гвинтівки, карабіни, рушниці), Е – довгоствольну вогнепальну нарізну і комбіновану вогнепальну зброю.
5. Фізичні особи не зможуть купувати тільки зброю категорії А. Щодо інших видів, то право на володіння зброєю категорії D матимуть особи, які досягли 18-річного віку, категорії В – 21-річного (ті, хто не притягався два і більше разів до адміністративної відповідальності за статтею 191 Адміністративного кодексу – в ній йдеться про порушення правил зберігання, носіння, перевезення зброї). Такі ж правила для тих, хто захоче купити зброю категорії Е, тільки зробити це можна буде з 25-річного віку. Для короткоствольного вогнепала – категорія С – правила найсуворіші. По-перше, його власнику має бути від 28 років, по-друге, він зобов'язаний не менше п'яти років законно володіти іншими видами вогнепальної зброї.
6. Зброю можна буде зберігати тільки вдома і використовувати за потреби самооборони. Виносити її за межі квартири або приватного будинку заборонено. Виняток – полювання в призначених для цього угіддях та заняття стрільбою.

В альтернативному проєкті закону – 4335-1 – кілька положень збігаються із вищезгаданим (розподіл за категоріями, посвідчення, техпаспорт, право на отримання тощо). Перелічимо принципові відмінності.

1. Якщо проєкт 4335 передбачає, що Єдиний державний реєстр цивільної зброї вестиме МВС, то в 4335-1 ці функції хочуть передати в управління Мін’юсту із визначенням інших суб’єктів реєстру (МВС та Нацполіція зокрема), але з обмеженими повноваженнями (аби мінімізувати корупційні ризики, забравши монополію в МВС. – авт.).
2. В альтернативному проєкті передбачено загальне (спільне) право власності на зброю (тобто чоловік і дружина зможуть користуватися одним пістолетом на двох. – авт.), в основному проєкті цього немає.
3. Замість заборони виносити зброю з дому, запроваджується поняття «зони, вільні від зброї», які діятимуть у приміщеннях та на території як державних, комунальних, так і приватних підприємств, установ та організацій. Себто, місця входу до таких зон, та/або межі її території будуть позначені відповідними інформаційними знаками, а також – забезпечені озброєною охороною та охоронюваним місцем (скриньками) для тимчасового зберігання зброї.
4. Насамкінець, 4335 змінює Дисциплінарний статут ЗСУ, що створює підстави для нагородження «короткостволкою» будь-кого. Навіть за відсутності підстав. А от в 4335-1 говориться про те, що відзнакою «Вогнепальна зброя» може бути нагороджена лише особа, яка служить у відповідному відомстві, і тільки за видатні заслуги.

Ключова відмінність між законопроєктами в тому, що, основний проєкт забороняє пересування з короткостволом, тобто відповідно і забороняє використання його для самозахисту десь за межами дому.

«Найбільша кількість інцидентів, де людина потребує зброї для самозахисту, трапляється на вулиці, а в домівки злочинці проникають набагато рідше», – наголошує голова Української асоціації власників зброї, один зі співавторів законопроєкту 4335-1 Георгій Учайкін. Без коментарів щодо самого аргументу, мусимо нагадати:

Голова української асоціації зброї Учайкін був помічений у тісних контактах з Марією Бітіною, яку в США арештували за шпіонаж на користь Росії

Георгій Учайкін, фото з сайту Укрінформ

Зброя в Україні є й без законів: легальна й нелегальна

Уже зараз в Україні абсолютно легально можна придбати після досягнення певного віку, наприклад, мисливську гладкоствольну рушницю – з 21 року, нарізну зброю (карабін, гвинтівку та рушницю) – з 25 років. Також українці мають право володіти травматичною зброєю.

За інформацією МВС України, станом на сьогодні громадяни легально володіють вогнепальною зброєю у загальній кількості близько 1,3 млн одиниць.

Але найбільшу проблему створює саме нелегальна зброя, якої в Україні, за даними швейцарської дослідницької організації Small Arms Survey, від 3 до 5 млн одиниць.

Докладно про аргументи учасників процесу можна почитати на Укрінформ. Ми вдячні виданню за зібрану кількісну інформацію по Україні, яку ми доповнили своєю по світу та візуалізували.

інфографіка світ законопроєкт україна графік дня статистика зброя