Давно вважалося, що батьки дочок розлучаються частіше, ніж батьки синів. Дослідження показало: це таки правда. Проте є великі «але»
Статистична різниця залежно від статі дітей проявляється лише коли діти досягають підліткового віку.
Так звані анекдотичні свідчення, тобто свідчення від "знайомих і їхніх знайомих", давно показували, що доньки збільшують шанси батьків зрештою розлучитися.
Про це пише The Economist.
Від 1980-х це пов'язували з явищем "перевага синові" – коли люди більше хочуть хлопчиків. У деяких парах і суспільствах це виявляється у таких крайніх формах, як вибірковий аборт після того, як з УЗД стає відомою стать дитини.
Втім, останні дослідження від університетів Мельбурна (Австралія) та штату Джорджія (США) спростовують цю "інтуїтивну" ідею.
Статистика показує, що якщо першою народилася дівчинка – ризик розлучення справді більший, ніж якщо першим був хлопчик.
Але "донькорозлучення" зростають порівняно з "синорозлученнями" лише після досягнення першою дитиною підліткового віку.
До 12 років статистично розбіжності у розлученнях залежно від статі дітей не існує.
"Якби тати справді йшли геть, бо хотіли синів, а не дочок – вони б точно не чекали 13 років, щоб це зробити", – каже доктор Кабатек, один з авторів статистичного дослідження.
Натомість зв'язок розлучень із віком дітей вимагає інших пояснень – а саме що через виховання доньок-підлітків батьки можуть сваритися більше, ніж через виховання синів-підлітків.
Якщо ж брати всі роки, то "ефект доньки" невеликий. Так, у Нідерландах різниця лише 2% загалом – але в піковий вік, 15 років, розлучення батьків доньок на 9% частіші, ніж батьків синів.
У Сполучених Штатах розбіжність удвічі більша.
Численні якісні дослідження показували, що доньки-підлітки й тати діють одне одному на нерви, а також що батьки доньок-підлітків частіше не розходяться щодо підходів до виховання.
Матері доньок-підлітків частіше, ніж матері синів-підлітків, заявляють про значні розбіжності з партнерами – та стають більш відкритими до ідеї розлучення.
Зокрема, давніші дослідження показують, що одним із найбільш болючих питань є те, наскільки батькам слід контролювати особистий вибір підлітків: від одягу до безпеки побачень.
У світлі цього цікавим є один тип пари, який має "імунітет від ефекту доньки". Якщо в родині батько виростав із сестрою – він краще розумітиме доньку-підлітка. Раннє спілкування з сестрою-підлітком стає своєрідним соціальним щепленням.
