Управління водою: інтереси довкілля перемагають, але небезпека залишається

Майже два місяці тривало протистояння аграрних лобістів та екологів. Перші хотіли отримати у своє управління три державні агентства, які на момент відновлення МінАПП входили у сферу впливу Міндовкілля: Держрибагентство, Держлісагентство і Держводагентство. Екологи ж, навпаки, хотіли зберегти природоохоронну структуру, що доволі успішно працює.

І от 17 лютого 2021 року Кабмін ухвалив постанову, яка врешті-решт затвердила положення відновленого Міністерства аграрної політики та продовольства. В ньому зазначено, що Держводагентство та Держлісагентство та формування політики щодо «води» та «лісу» залишаються у Міндовкілля.

«Це означає, що ліс не перетвориться в агроплантації, адже ліс – це в передусім екосистеми, що виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах», – зазначає експерт БО "Екологія-Право-Людина" Богдан Кученко.

Держрибагентство перейде до сфери управління МінАПП. Але до певної міри «риба» матиме подвійне підпорядкування: є сподівання, що відносно рибних ресурсів відбудеться чітке розподілення на аквакультуру (вирощування у спеціалізованих господарствах) і природних рибних біоресурсів. За перших відповідатиме МінАПК за других – Міндовкілля.

Положення про МінАПК за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/603/015/10c/60301510c1283549605195.doc

Водночас є інформація, що аграрне лобі не полишає спроб "приватизувати" українські водні ресурси. Екологи продовжують кампанію з метою зберегти статус-кво. Зокрема, для цього вони запустили флешмоб, учасники якого на сторінках ФБ та у Ютубі пояснюють свою позицію.

Ось що сказав у своєму ролику член-кореспондент НАНУ, голова Гідрогеологічного товариства України Сергій Афанасьєв (Sergiy Afanasyev) : "Мінагрополітики в жодному разі не буде опікуватися екологічним станом наших річок, озер, лиманів, та перехідних вод. Насамперед аграріїв цікавить меліорація та кількість води, яку можна використати для поливу. Спрямованість на видобуток сільськогосподарської продукції жодним чином не стимулює розвиток Європейської системи моніторингу природних вод, вступає в пряму розбіжність зі збереженням та відновленням біорізноманіття водної флори та фауни. Контроль за якістю води для сільськогосподарських потреб у кращому випадку обмежується сольовим складом та токсичними речовинами, що повністю руйнує здобутки в галузі визначення хімічного стану масивів поверхневих вод. Зникають внутрішні стимули у розробці Планів управління річковими басейнами, а це, між іншим, зобов’язання України згідно з угодою про Асоціацію з ЄС».

аграрії мінапк уряд управління екологія агропром міндовкілля