Безпека світу – це членство України в НАТО: спільне звернення українських і американських експертів

На думку учасників зустрічі, яка об’єднувала Київ і Вашингтон і проходила частково онлайн, а почасти в офлайновому форматі, пауза у відносинах двох країн стала занадто довгою. Українська ж влада, хоч і зробила низку кроків у правильному напрямку, ще не виробила конкретної візії та плану щодо взаємин із новим президентом США Джозефом Байденом, вважають вони. Тож спільна відозва, на думку її авторів, має створити фундамент, на якому можуть базуватися подальші спільні дії двох союзників і стратегічних партнерів – України та США, які зараз мають багато спільних викликів.

Виступаючи на початку зустрічі, голова Київського безпекового форуму і колишній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк сказав, що зараз не час для окремих зустрічей у межах «нормандського формату», про які говорить президент України Володимир Зеленський, а час для того, щоб до «нормандського формату» долучилися США й Велика Британія як підписанти Будапештського меморандуму. Бо лише це може зрушити з місця переговори з Росією, які зайшли в глухий кут, вважає він.

«Наші союзники мають стати пліч-о-пліч з Україною, щоб повернути мир на територію України на українських умовах», – сказав під час презентації звернення Арсеній Яценюк.

Він додав, що, крім безпеки України, ключовим є питання безпеки світу, «а безпека світу – це членство України в НАТО».

Яценюк нагадав, що на Бухарестському саміті у 2008 році Україні було обіцяно, що вона стане членом НАТО і що двері Альянсу відкриті для неї. Тож він висловив сподівання, що за нинішньої адміністрації Україна отримає План дій щодо членства (ПДЧ) у НАТО, який є останньою сходинкою на шляху до вступу.

На зустрічі виступала і заступниця голови Верховної Ради України Олена Кондратюк і новопризначена пані посол України у США Оксана Маркарова. Вони говорили про той консенсус, який є в Україні серед широкого істеблішменту щодо потреби членства в НАТО.

А спільна заява з американськими колегами засвідчила, що це переконання поділяють і широкі політичні кола за океаном.

Тимчасово повірена у справах США в Україні Крістіна Квін запевнила, що підтримка України є пріоритетом обох партій у Конгресі й всіх президентських адміністрацій, включно з нинішньою, і що ця підтримка має конкретне втілення, зокрема й у військовому аспекті.

Вона наголосила на тому, що Україна і США поділяють «пріоритети щодо вирішення конфлікту на сході України та боротьби з корупцією, що є великою перешкодою для інклюзивного економічного зростання і євроатлантичної інтеграції України».

«Реалізуючи ці пріоритети, президент Зеленський стикнувся з викликами, і ми маємо це визнати, – сказала представниця американської адміністрації. – Щодо процесу досягнення миру, спроби України пожвавити переговори були заблоковані передусім російською непоступливістю. Щодо боротьби з корупцією – ми стали свідками наполегливої протидії з боку впливових монопольних кіл, які прагнуть підірвати незалежність та ефективність української антикорупційної інфраструктури, намагаючись уникнути відповідальності за свою корупційну поведінку».

За словами Квін, ці ж сили намагаються провести дезінформаційну кампанію в Україні з метою дискредитувати порядок денний реформ і прозахідний курс України.

Та попри цей спротив, реформа просувається, і однією зі значних ознак цього американська дипломатка назвала земельну реформу і створення ринку землі, що має відбутися вже цього літа і відкрити великий український аграрний потенціал.

Вона також згадала про поступ у реформі сил безпеки та судовій реформі, що є необхідним кроком для зменшення корупції в Україні.

Колишній посол США в Україні, а нині віцепрезидент Інституту миру США Вільям Тейлор запевнив українців, що вони не мають про що турбуватися у зв’язку з тим, що президент Байден іще не мав телефонної розмови з президентом Зеленським. Він навіть пожартував, що в минулому з телефонними дзвінками президента були певні проблеми, натякаючи на скандал і процедуру імпічменту, що розпочалися після телефонної розмови президента Зеленського і попереднього президента США Дональда Трампа.

При цьому Тейлор запевнив, що головні заяви щодо України вже прозвучали – їх зробив як сам президент Байден, висловивши свою підтримку Україні і її територіальній цілісності, включно з Кримом, так і його державний секретар Ентоні Блінкен.

Обговорюючи сам текст спільного послання, директор Київського безпекового форуму, ексзаступник міністра закордонних справ України Данило Лубківський сказав, що дуже вдячний американським колегам, колишнім американським послам, які підтримали ініціативу, яка походить з Києва, і додали до спільного послання свій внесок.

«Ми думали про те, що це звернення заповнює своєрідну прогалину у відносинах між офіційним Києвом і Вашингтоном», – сказав український дипломат.

На його думку, зараз важливим питанням для продовження плідних стосунків між двома країнами на найвищому рівні є питання довіри. І це не питання довіри щодо президента Байдена, який добре знає Україну і неодноразово висловлювався на її підтримку, а питання довіри з боку президента Зеленського, який, виконуючи свої посадові обов’язки та зобов’язання, зможе посилити довіру до нього з боку президента США.

Підшукуючи синонім до слова «тиск», Данило Лубківський сказав: «Ми повинні шукати заохочення для керівництва України, щоб воно зробило все від нього залежне, щоб створити сповнений довіри діалог між Вашингтоном і Києвом».

Говорячи про те, що має зробити Київ, багато учасників зустрічі наголошували на тому, що має посилитися боротьба з олігархами і їхнім впливом на політику та економіку країни, що ухвалені санкції щодо деяких олігархів – це добре, але цього недостатньо.

І Україна більше, ніж США, має бути зацікавлена в тому, щоб такі люди, як Дмитро Фірташ чи Ігор Коломойський, понесли відповідальність за свої дії в Україні.

У цьому зв’язку колишній посол Вільям Тейлор нагадав і про колишнього українського політика й олігарха Павла Лазаренка, який був засуджений на території Америки, але не України.

Щодо питань безпеки України, то Вільям Тейлор сказав, що якщо питання НАТО потребує багатосторонніх консультацій. Це інструмент, який залежить лише від політичної волі у Вашингтоні, і це є надання Україні статусу головного союзника поза НАТО. І, на його думку, якщо Україна попросить цього статусу, Сполучені Штати мають моральне зобов’язання його надати.

На переконання дипломата, багато чого робиться в цьому напрямку, більше буде зроблено в майбутньому, але «є речі, які ми можемо зробити прямо зараз».

Звернення під назвою «12 пунктів для зміцнення стратегічного партнерства Сполучених Штатів Америки та України» містить такі постанови:

• демократичні цінності як основа відносин;
• відновлення суверенітету й територіальної цілісності України і її підтримка, що, зокрема, передбачає збільшення військової допомоги та посилення Збройних сил України;
• посилення міжнародного тиску на Росію;
• залучення США до переговорного процесу для відновлення територіальної цілісності України, зокрема для звільнення Донбасу з-під російської окупації;
• повернення Криму до України;
• посилення безпекової присутності Сполучених Штатів у Чорноморському регіоні;
• співробітництво на захист від російського політичного втручання, дезінформаційних кампаній і кібератак;
• протидія таким загрозам, як російський трубопровід «Північний потік-2»;
• досягнення кінцевої мети України – членства в НАТО;
• продовження реформ в Україні;
• усунення надмірного впливу олігархів і встановлення верховенства права та справедливих економічних умов для великого, середнього і малого капіталу, а також іноземних інвесторів;
• посилення допомоги з боку США, міжнародних фінансових установ, ЄС і «Групи семи».

світ НАТО безпека україна сша