Зеленський хоче обговорювати «кластери» виконання Мінських угод на Нормандських переговорах. Патріоти заявляють – це зрада
16 квітня на пресконференції за підсумками зустрічі з президентом Франції Макроном та канцлеркою Німеччини Меркель (вона спілкувалася через відеозв’язок) президент Зеленський згадав про так звані кластери, підготовлені французькою та німецькою стороною.
Зеленський заявив, що обговорення цих «кластерів» стане головною темою зустрічі радників «Нормандської четвірки» 19 квітня (політичні радники – це найнижчий рівень комунікацій у нормандському форматі, вище – переговори на рівні міністрів закордонних справ, і найвищий рівень – це керівники України, Німеччини, Франції та Росії). І зауважив, що «кластери» – це кроки з виконання Мінських домовленостей, і політичні радники узгоджуватимуть позиції щодо них.
«Перш за все будуть обговорюватися кластери, зроблені французькою та німецькою стороною. Будуть доповнення від України. Ці кластери розглядаються також Росією. Всі чотири країни підготують додатки до цих кластерів: з чим згодні, з чим не згодні»
Сама ідея «кластерів» виникла як спроба розблокування переговорів щодо імплементації мінських угод (т.зв. дорожня карта) в рамках Тристоронньої контактної групи. Україна принципово відмовилася обговорювати дорожню карту з представниками бойовиків. Натомість Росія наполягала на введенні їх як сторони переговорного процесу – а сама показово відсторонювалася від визнання себе фактичною учасницею конфлікту.
Відповідно, Німеччина та Франція запропонували компроміс. Якщо мирний план не можна затвердити в межах ТКГ, його розробить Захід у формі послідовних пунктів – це і є «кластери». Україна та Росія внесуть свої зауваження, і в рамках Нормандських переговорів «кластери» будуть (або не будуть) узгоджені. І вже після цього їх передадуть до ТКГ.
У Зеленського вважають, що «кластери» допоможуть активізувати мирний процес на Донбасі. Натомість громадське об’єднання «Рух опору капітуляції» вважає, що кластерний план мирного врегулювання – це механізм приєднання ОРДЛО до України на умовах Росії.
Йдеться про особливий статус ОРДЛО, спеціальний закон про місцеві вибори, амністію ворогів України і злочинців, легітимізацію армії "ЛДНР" у вигляді "народної міліції. "Кластерний план" є детальною інструкцією виконання цих кроків і фактично імплементацією капітуляції України. Важливою є не почерговість виконання цих умов агресора, а їхній зміст. Байдуже, у якій послідовності нам хочуть «згодувати» російський забаганки. Вони неприйнятні для України засадничо.
ТЕКСТИ ознайомилися з французько-німецьким варіантом «кластерів», які опублікувала газета «Коммерсант» з російськими поправками до них. Загалом те, що пропонує Франція та Німеччина – це все ті ж тези Мінських угод і так званого плану Штайнмаєра. За ними, мирний план полягає у повному припиненні обстрілів, допуску спостерігачів ОБСЄ до всієї непідконтрольної території, виведенні та роззброєнні військових підрозділів бойовиків (крім «народної міліції» ОРДЛО), ухваленні змін до Конституції щодо децентралізації з урахуванням особливого статусу ОРДЛО та місцевих виборах під наглядом ОБСЄ. Якщо спостерігачі підтвердять, що вони відбулися чесно, – законодавчі зміни набувають остаточної сили, і ОРДЛО стають квазіавтономним суб’єктом України.
Тож уся «зрада» у німецько-французькій редакції кластерів давно відома. І так само відомі принципові позиції України, раніше заявлені щодо тез, укотре викладених у «кластерах». Це, зокрема, відновлення контролю за кордоном перед, а не після місцевих виборів, та затвердження мирного плану в рамках нормандських переговорів – без участі представників бойовиків. Таким чином, навряд чи слід очікувати раптової капітуляції України перед російськими вимогами лише тому, що в переговорному словнику щодо Донбасу поруч із «дорожньою картою», «планом Мореля», «формулою Штайнмаєра» тощо з’явилися ще й «кластери». Радше, українською владою продовжується все та ж політика збереження хоч якоїсь переговорної діяльності в межах Мінських угод. І сподівань на те, що Захід зрештою усвідомить небажання Росії реалізувати мирний процес і розбомбить Москву явно виступить на боці України. Втім, враховуючи, м’яко кажучи, хаотичність дій чинної української влади, слід, сподіваючись на збереження status quo, бути готовими й до найгірших сценаріїв.
