Що і кому казав Путін у своєму виступі. Розкодування промови
21 квітня 2021 року президент РФ Путін у виставковому залі «Манеж» звернувся зі щорічним посланням до Федеральних Зборів. Як і в попередні роки, основна частина послання призначалася для внутрішньоросійської аудиторії.
Про це йдеться в матеріалі Національного інституту стратегічних досліджень.
Основний акцент був зроблений на соціально-економічних аспектах розвитку Російської Федерації, анонсовано низку соціальних ініціатив, заходів із підтримки бізнесу, розвитку регіонів. Послання спрямоване насамперед на здобуття підтримки електорату напередодні виборів до Державної Думи, які відбудуться у вересні цього року.
У посланні, приміром, анонсується запровадження з 1 липня поточного року виплат дітям у неповних сім’ях, виплат вагітним жінкам, які перебувають у складному матеріальному становищі. Президент РФ обіцяє передати додаткових 5 000 машин швидкої допомоги у сільську місцевість та малі міста у наступні три роки, закупити 16 000 шкільних автобусів за наступні чотири роки. Оголошено про збереження на постійній основі зниження з 30 до 15 % страхових виплат для малого та середнього бізнесу, заміщення комерційних кредитів суб’єктам Федерації, які перевищують 25 % їх власних доходів, бюджетними кредитами зі строком погашення у 2029 році тощо.
Підкреслюються заслуги влади у подоланні пандемії коронавірусу. Поставлені завдання мають створити у населення враження наявності перспектив стійкого поступального розвитку Росії.
Для посилення враження правдивості обіцянок напередодні проголошення послання президентом Росії 8 квітня 2021-го відбулася нарада з керівництвом уряду про результати реалізації послань 2019 та 2020 років.
Зовнішньополітичні питання, ймовірно, не розглядаються як здатні мобілізувати підтримку виборців. Їм обіцяють забезпечення миру та безпеки, жорсткий захист інтересів Росії, застерігають від негативних наслідків державних переворотів.
Згадка про нібито розкриту ФСБ РФ та КДБ Білорусі спробу перевороту проти Лукашенка та наміри його фізичного знищення, вочевидь, спрямована на забезпечення наступних зовнішньополітичних кроків на білоруському напрямку та є застереженням для Заходу проти спроб зміни режиму як у Білорусі, так і у самій Росії.
Згадування у цьому контексті «президента України Віктора Януковича» (позбавлений цього звання законом України) та негативних наслідків скоєного «державного перевороту», зокрема спрямоване на делегітимізацію українського керівництва.
Пасаж про «чіпляння Росії», використання алегорій на персонажів твору Кіплінга (тигра Шерхана та шакала Табакі), спрямований проти східноєвропейських держав, які нібито діють на шкоду інтересам Росії задля отримання схвалення США.
Жорстке застереження «авторам провокацій, які погрожують корінним інтересам нашої безпеки», невизначеність «червоної лінії» для Росії («де вона буде проходити, ми визначатимемо у кожному конкретному випадку самі»), ймовірно, мають запобігти будь-яким крокам України чи інших держав, які загрожуватимуть перспективам американо-російського діалогу на вищому рівні, анонсованого за результатами телефонної розмови президентів США та Росії 13 квітня.
Заявлені заходи з розвитку стратегічних озброєнь (розміщення на бойовому чергуванні гіперзвукових міжконтинентальних комплексів «Авангард», роботи над крилатою ракетою «Буревестник», безпілотного підводного апарату «Посейдон», з ядерними силовими установками та ядерними зарядами), розвиток ракетного потенціалу, зокрема гіперзвукової зброї, мають спонукати США до переговорів із забезпечення глобальної стабільності в її російському трактуванні.
Традиційно просувається проголошена влітку 2020 року ініціатива Путіна щодо діалогу лідерів держав – постійних членів Ради безпеки ООН.
Варто також відзначити, що особливий акцент у посланні, зроблений на боротьбу зі змінами клімату (один із пріоритетів президента Джозефа Байдена), може розглядатися як демонстрація готовності керівництва Росії йти на поступки з важливих для лідера США питань в обмін на врахування її інтересів у інших сферах.
