Україна проминула гребінь цієї хвилі пандемії. Тепер головне – не почати нову на Великдень і «травневі»
В Україні заявляють про «поступовий вихід» із третьої хвилі епідемії коронавірусного захворювання COVID-19, а деякі країни, як-от Туреччина чи Індія, в цей час зазнають нового різкого зростання захворюваності.
Про це йдеться в огляді Радіо Свобода.
Дані на графіку – пропорційно до населення: за абсолютними цифрами мільярдна Індія б'є всі сумні рекорди
Велетенська друга хвиля ковіду в Індії – катастрофа для всього світу
Дивіться також:
Туреччина запроваджує повний локдаун принаймні на три тижні
Як сказав міністр охорони здоров'я Максим Степанов на брифінгу 27 квітня, за даними його міністерства, цифри захворюваності «говорять про те, що ситуація стабілізується». За словами міністра, Україна вже пройшла «надважкий період» третьої хвилі – адже рівень захворюваності пішов на спад у всіх без винятку областях і в Києві, заявив він.
Також, зазначив Степанов, зменшуються й рівні госпіталізацій і завантаженості лікарняних ліжок із подачею кисню – норми щодо них нині перевищені тільки в Донецькій області.
Усі офіційні дані МОЗ стосуються тільки підконтрольних Києву територій України – без урахування окупованих частин Донбасу, а також Автономної Республіки Крим і Севастополя.
Дедалі більше регіонів України виходить із «червоного» рівня
І справді, останніми днями ще кілька областей, за даними офіційної статистики, були виведені з найвищого, «червоного», рівня епідемічної небезпеки, який передбачає найбільші обмеження, і переведені відразу в нижчий «жовтий», перестрибнувши «помаранчевий» рівень. Із 22 квітня ці полегшення були запроваджені в Чернівецькій області, з 25-го – в Одеській і з 26-го – у Львівській.
Також у столиці Києві, який перебуває наразі в «червоній» зоні й в якому, крім того, діють додаткові обмеження, запроваджені міською владою, не виключають, що їх знімуть достроково – раніше від первісного терміну їхньої дії до кінця дня 30 квітня. Як повідомив міський голова Віталій Кличко, таке рішення можуть ухвалити вже 28 квітня:
Київ, імовірно, вийде з червоної зони, й обмеження послаблять. «Але розслаблятися рано»
За останніми наразі даними міністерства, в Києві епідемічні показники ще з 25 квітня відповідають «жовтому» рівневі епідеміологічної небезпеки. А ще з 23 квітня Київ відповідав «помаранчевому» рівневі, вийшовши за своїми показниками з «червоного».
Відповідно до постанови уряду, рішення про скасування «червоного» рівня ухвалюється в разі досягнення регіоном усіх показників про вихід із нього протягом не менш ніж п’яти днів підряд. Таким чином, таке рішення дійсно може бути ухвалене 28 квітня і почати діяти з 29-го.
Станом на 27 квітня в 10 регіонах України чинний «червоний» рівень обмежень, у 9 «помаранчевий» і в 6 «жовтий».
Як прогнозував раніше заступник міністра охорони здоров’я, головний санітарний лікар Віктор Ляшко, протягом нинішнього тижня з «червоної» зони також можуть вийти Київська, Запорізька і Полтавська області.
Щоб Великдень не став небезпечним
«Ситуація, з одного боку, стабілізується, але ми не можемо розслаблятися: попереду тривалі вихідні», – сказав 27 квітня Степанов. Із 1 до 4 травня в Україні встановлені неробочі дні через Великдень за юліанським календарем, який цього року припав на 2 травня.
«Я прошу громадян максимально утриматися від збільшення контактів, уникати скупчень, носити маски і дотримуватися особистої гігієни. За можливості відкладіть, будь ласка, ваші поїздки до друзів та родичів, святкуйте велике свято у вузькому родинному колі», – закликав Степанов.
При цьому, сказав він, МОЗ не планує подавати до уряду пропозицій щодо додаткових обмежень на Великодні свята в Україні.
А щоб уникнути можливого нового сплеску захворюваності після Великодня, сказав голова МОЗ, Кабінет міністрів на чолі з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем провів зустріч із представниками церков. За словами Степанова, уряд домовився з ними про зменшення тривалості богослужінь, але з можливим одночасним збільшенням кількості їх, а також про те, що двері храмових споруд залишатимуться відчиненими для кращої вентиляції, а при здійсненні обрядів на кшталт традиційних поцілунків хрестів, ікон і святинь фізичний контакт із ними буде заборонений.
«Ми також знайшли підтримку в духовенства щодо участі в богослужіннях за можливості одного члена родини. Бажано також максимально виключити відвідування служби людьми похилого віку й тими, хто має хронічні захворювання», – додав міністр.
Степанов наголосив, що під час богослужінь їхні учасники обов’язково мають бути в масках незалежно від того, чи проводитимуть їх усередині храму, чи на вулиці. «Пам’ятайте, що, на відміну від вірян, коронавірус – переконаний атеїст. Для нього немає ніяких свят, він буде завжди намагатися уразити вас або ваших близьких», – сказав голова МОЗ.
У Києві будуть особливі вимоги
Тим часом у столиці Києві, навпаки, попереджали про додаткові карантинні обмеження на Великодні свята і врешті затвердили «особливі вимоги» до проведення релігійних заходів у ці святкові дні.
Як заявляв міський голова Києва Віталій Кличко, щоб запобігти сплескові захворювання, столична влада рекомендує керівникам церков і релігійних організацій проводити богослужіння в онлайн-режимі. Якщо ж парафіяни підуть до храмів, необхідно дотримуватися низки суворих правил і обмежень, які оприлюднили на сайті київської міської влади.
Якою буде наступна хвиля?
Голова Комітету Верховної Ради з питань здоров`я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький тим часом попередив 26 квітня, що, хоча в Україні триває стабілізація епідемічної ситуації, та стрибок захворюваності на COVID-19 може статися після Великодня і поминальних днів.
Він теж закликав церкви на Великдень транслювати богослужіння онлайн або за можливості звершувати їх не в приміщеннях, щоб запобігти великим скупченням людей.
Радуцький попередив, що очікувана четверта хвиля пандемії COVID-19 восени, як нагадують Всесвітня організація охорони здоров’я і вчені в усьому світі, «точно не буде легкою».
Про те, що третя хвиля пандемії в Україні вже йде на спад, почали заявляти ще майже два тижні тому. Але фахівці звертали увагу, що загроза зростання захворюваності зберігається і надалі – через провалену кампанію вакцинації і відсутність загальнонаціонального дослідження імунітету, яке анонсувала влада, а також через суттєві відмінності між динамікою захворюваності в різних регіонах.
