Як працює ізраїльський «Залізний купол»: пояснення й разючий результат (ВІДЕО)
Система на цьому тижні перехопила 90% ракет руху ХАМАС. Ось як вона працює.
Фото дня: вибухи в небі на кордоні Ізраїлю з Гази
Готуючись до удару, ХАМАС діставав сотні й тисячі ракет, захованих по всій території Гази. Вони неточні, застарілі, але їх також важко виявити заздалегідь, а запускаються ці ракети у великій кількості.
«Залізний купол», який має перехоплювати їх у повітрі, складається з десяти батарей.
Кожна батарея сформована з радара і трьох-чотирьох установок, показаних вище. Кожна установка заряджена 20 ракетами-перехоплювачами «Тамір».
«Залізний купол» може відстежувати до 1100 ракет водночас – він проєктує можливі точки удару кожної, обробляє інформацію та вирішує, які ракети можуть завдати найбільшої шкоди та які слід знешкоджувати насамперед. Система НЕ збиває ракети, які впадуть у ненаселених місцях. І це не баг, а фіча.
Кожна батарея з десяти має 60–80 ракет, і ймовірність влучання для кожної – 90%.
Тому, коли стріляють водночас сотнями ракет, має сенс дати деяким можливість упасти, якщо вони, ймовірно, не завдадуть нікому шкоди.
Натомість по ракетах, спрямованих на найбільш густонаселені райони, можна буде випустити одразу по кілька перехоплювачів.
Проблема з «Залізним куполом» – як і будь-якою системою ПВО – в тому, що навіть її можна подолати просто великою кількістю ударів, тоді окремі ракети таки влучають у цілі.
Якщо ХАМАС запускає 2000 ракет, і 500 із них несуть загрозу, навіть 85% перехоплення означатиме, що 75 із цих ракет влучать у населені місця.
Тому такі системи, як «Залізний купол», мають доповнюватись активним виявленням місць сховку ракет і механізмів запуску та точковим знищенням їх авіаударами й артилерією.
Докладніше англійською – Popular Mechanics
