Новий прорив дозволить робити значно потужніші й менші чіпи. Водночас нині у світі – безпрецедентна нестача процесорів
Дослідники з MIT та інших університетів виявили, що за допомогою використання бісмуту можуть відстрочити "кінець" «закону Мура» і робити чіпи менші за 1 нанометр. Але комерційно це можна буде використовувати років через десять.
Нестача чіпів сьогодні
Водночас, як пише Bloomberg, сьогодні у світі найдовший період очікування на чіпи від початку моніторингу – від замовлення до отримання проходить 17 тижнів.
Це вже вдарило по автовиробниках і компаніях із виробництва споживчої електроніки.
Це пов'язано, безумовно, з пандемією та подовжить подолання її економічних наслідків. Крім того, ситуацію погіршив новий спалах у Тайвані – одному з чільних виробників напівпровідників.
Новий прорив на майбутнє
Група дослідників, до складу якої увійшли науковці Массачусетського інституту технологій, а також представники Тайванської компанії з виробництва напівпровідників, найбільшого у світі виробника надпотужних чіпів – здійснили прорив у напівпровідникових матеріалах.
За «законом Мура», вирахуваним іще в 1965 році співзасновником Intel, потужність процесорів ЗРОСТАЄ приблизно вдвічі орієнтовно кожні два роки, й за цей самий час ціна тієї самої обчислювальної потужності ПАДАЄ вдвічі. Але часто кажуть про "кінець" дії цього закону, коли буде досягнено фізичної межі мініатюризації.
Стаття, оприлюднена в науковому журналі Nature, показує можливість створення напівпровідників, менших за 1 нанометр.
Нинішні найкращі технології можуть створювати чіпи завбільшки 3 нанометри, IMB недавно оголосила про чіп у 2 нанометри.
Уже цей чіп IBM зможе вчетверо подовжити тривалість роботи батарей смартфонів, пришвидшити роботу комп'ютерів і покращити роботу програм із використанням штучного інтелекту.
Ще менші та потужніші чіпи, якщо не буде «кінця закону Мура», дадуть змогу експоненційно покращувати технології й надалі.
