А якщо вірус таки «втік» із лабораторії – що далі?
Гіпотетично таке можливе в майбутньому – а отже, слід переосмислити техніку безпеки лабораторних експериментів, особливо в галузі біології.
Про це йдеться в матеріалі The Atlantic.
У світлі пандемії біологи говорять про необхідність переосмислити деякі базові лабораторні практики. Хоча досі немає залізних фактів, щоб вважати, що вірус таки пов'язаний з людьми – це не означає, що це неможливо в майбутньому.
«Нагальним питанням є запобігти появі якогось SARS-CoV-3 або COVID-29», – починалась одна з наукових статей у березні 2021 року. «Знання того, як починається вірусна пандемія, зосереджує нашу увагу на запобіганні подібним ситуаціям», – пишеться в іншій статті, у квітні 2021.
Точно відомо, що принаймні пандемія «Російського грипу» була справді, найбільш імовірно, пов'язана з лабораторним нещасним випадком.
Одне з питань – чи слід узагалі фінансувати роботу з патогенами: це допомагає запобігти хворобам чи створює додаткові ризики?
Інші питання: чи слід вивчати природні патогени при помірних рівнях біобезпеки (як це робили у місті Вухань), чи вимагати вищих рівнів?
І чи не слід Китаю транспортувати гуано з вірусом з рідконаселених регіонів (де водяться ті самі кажани, від яких міг піти вірус) у багатомільйонні міста, як Вухань? Чи слід вивчати Еболу в лабораторії в Бостоні?
Видання цитує одну з науковиць: «Цілком можливо, що провінційний вірус потрапив у мегаполіс і завдяки цьому став зіркою».
Гаразд. А якщо буде доведено, що SARS-CoV-2 і справді перестрибнув на людей з кажанів, панголінів чи мороженого м'яса? Це означатиме, що ризик лабораторних нещасних випадків не існує?
Ми маємо діяти відповідно до того, що з лабораторій теж можливі витоки. «Ми не хочемо ставити собі ті самі питання через десяток років», – цитує одного з науковців The Atlantic.
