Ідея «одеської інакшості» та пам'ять про трагедію 2 травня. Чи несуть вони загрозу стабільності?

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки Фонду Науманна з початку 2021-го здійснює оцінку стабільності та національної єдності в Одеській та Харківській областях, щоб виявити ризики та можливості для захисту української демократії у новий складний період.

Дивіться також:

Чи загрожує Одесі нова «російська весна»? (АНАЛІТИКА)

Дані цього аналітичного огляду охоплюють кейси з 24 квітня по 22 травня 2021 року. Враховуючи події, які відбулися в Одеській області за вказаний період, для оцінки було виділено п'ять факторів, які потенційно можуть сприяти дестабілізації, або, навпаки, підтримувати консолідованість:

• відносини між центральною та місцевою владою;
  
• зовнішня загроза;
  
• поширення COVID-19;
  
• політична участь населення;
  
• поширення проросійських поглядів.
  

Відносини між центральною та місцевою владою

Відносно нова реформа адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня скоротила кількість районів в Україні до 136 (з 490). В Одеській області замість 26 районів було утворено сім у нових межах.

Однак тільки у травні президент Володимир Зеленський своїм розпорядженням завершив процес звільнення голів ліквідованих районних державних адміністрацій (РДА). Всі сім новоутворених РДА теж уже отримали своїх голів.

Четверо голів новоутворених РДА займали посади ще до адміністративно-територіальної реформи. Лише двоє з новообраних голів пов’язані з партією Володимира Зеленського «Слуга народу».

Пропонуємо короткий огляд призначень президента в Одеській області:

• На чолі Одеської РДА Володимир Зеленський поставив Юрія Крука. До свого призначення Крук був депутатом VII скликання (2015–2020) Одеської міської ради від партії «Довіряй ділам» міського голови Одеси Геннадія Труханова. На місцевих виборах 2020 року він був обраний від цієї ж партій до Одеської обласної ради, в якій представляє інтереси громадян і зараз.
  
• Головою Березівської РДА президент призначив Віталія Лабуша, який до цього був головою ліквідованих Любашівської (призначений Петром Порошенком) та Балтійської РДА (призначений Володимиром Зеленським).
  
• Головою Білгород-Дністровської РДА призначили Ганну Яцишену, яка до цього, як і Віталій Лабуш, працювала у правоохоронних органах Одеської області. За даними деяких місцевих видань, Ганна Яцишена пов’язана з Іваном Марзаком, керівником парламентської кампанії «Слуги народу» у Приморському та Київському районах Одеси, головою Комінтернівської РДА за президентства Януковича.
  
• Головою Болградського району у травні став Геннадій Бамбура, який до цього був керівником Любашівської РДА.
  
• Головою Ізмаїльської РДА Володимир Зеленський призначив Родіона Абашева, який у 2020 році був обраний депутатом Одеської обласної ради від партії «Слуга народу».
  
• Після зміни меж районів голова Подільської РДА Михайло Лазаренко залишився на своїй посаді. На місцевих виборах 2015-го та парламентських виборах 2019 року Лазаренко висувався від партії «Батьківщина».
  
• Головою Роздільнянської РДА було перепризначено Сергія Приходька.
  

Результати призначення голів нових РДА свідчать про зміцнення альянсу міського голови Одеси Геннадія Труханова та партії президента. На цей момент баланс сил все-таки складається на користь Труханова:

• Він очолює та контролює міськраду Одеси;
  
• Його висуванець, Сергій Гриневецький, керує облдержадміністрацією;
  
• Член його партії очолює новий Одеський район, а сама партія домінує в Одеській райраді;
  
• Партія Труханова володіє “золотою акцією” й лишається гравцем, що виграє від політичного протистояння “Слуги народу” та ОПЗЖ як на центральному, так на регіональному й місцевому рівнях в Одеській області.
  

Отже, команда президента розглядає Геннадія Труханова як “привілейованого партнера” та свідомо йде на поширення його влади за межі міста, ймовірно, в обмін на лояльність та стримування/зменшення впливу ОПЗЖ. Хоча така тактика є виправданою в короткостроковій перспективі, про що свідчить досвід 2015–2018 років, Труханов може перетворитися на “проблему” перед виборами 2024-го. Особливо, якщо президент продовжить курс на боротьбу з організованою злочинністю.

Зовнішня загроза

На тлі квітневого зростання ризику війни з Росією, події на південно-західному кордоні привернули увагу до ще однієї зони потенційного конфлікту та вразливості України.

• 22 травня російські військові провели у невизнаній "Придністровській Молдавській Республіці" ("ПМР") військові навчання.
• Це вже другі навчання за весну. Попередні відбулися ще 16 квітня, у період масштабних військових приготувань Росії.
• Окрім того, за твердженням експерта НІСД Артема Филипенка, відбувається інтенсифікація навчань з боку як російського контингенту, так і придністровського: "Причому, що важливо, придністровський контингент проводить спільні навчання з російським, що є порушенням угоди 92 року, за якою російські війська мають зберігати нейтралітет".
  

Нині, за словами помічника начальника Подільського прикордонного загону, ситуація на кордоні України та Молдови, що контролюється «ПМР», не свідчить про можливість військового вторгнення.

На нашу думку, є чинники політичного характеру, які стримуватимуть відкриту агресію з боку російських військ у “ПМР” проти України. Саме на цей час планується проведення перемовин у форматі «5+2» (Молдова, «ПМР», ОБСЄ, Росія, Україна + ЄС та США), в яких зацікавлені всі ключові сторони.

Однак, попри те, що Росія офіційно зацікавлена у таких переговорах, їхня цінність може виглядати в очах російського керівництва незрівнянно меншою у порівнянні з можливостями завдати шкоди безпеці та обороноздатності в Одеській області. Варто пам’ятати про участь мешканців “ПМР” у подіях 2 травня 2014-го та у бойових діях на Донбасі, а також про особливе стратегічне значення Одеси для стійкості України загалом.

Дестабілізація у “ПМР” вигідна Росії з огляду на очікуваний несприятливий розвиток подій у Молдові, надто після позачергових парламентських виборів у липні.

Президентка Молдови Мая Санду, чия партія «Дія і солідарність» (PAS) має шанси здобути більшість голосів, є прихильницею виведення російських військ із території «ПМР» та повернення невизнаної республіки під контроль Молдови. Ці наміри у травні підтримав посол США у Молдові, який висловив очікування, що після парламентських виборів відбудеться реінтеграція «ПМР» до Республіки Молдова.

У відповідь Росія цілком здатна піти на провокацію з метою “розморожування” конфлікту, щоб нагадати всім сторонам про свій контроль над “ПМР”, а також для перевірки лояльності своїх придністровських ставлеників чи навіть запровадження прямого правління над невизнаною республікою задля “захисту громадян Росії”. У такому разі перед Україною постане загроза чергових ультимативних вимог Росії – дозволити переміщення її “громадян” та “майна” транзитом до "ПМР".

Поширення COVID-19

За період з 26 квітня по 25 травня, за даними РНБО, в Одеській області від COVID-19 померло 452 людини. Для порівняння, у період з 26 березня по 25 квітня, коли Одеська область перебувала у червоній зоні, кількість померлих від COVID-19 становила 711 людей. В цьому місяці спостерігається позитивна динаміка одужання з одночасним зменшенням кількості хворих.

За даними МОЗ, станом на 24 травня в Одеській області (у порівнянні з ситуацією 24 квітня) епідемічний поріг знизився до 72,7%, коефіцієнт випадків інфікування з граничної норми впав до прийнятних 5,7%.

На тлі покращення епідемічної ситуації в області зменшилася кількість тестувань: із 995 (24 квітня) до 667 (24 травня), що можна пояснити зменшенням кількості хворих на коронавірусну інфекцію чи тих, хто потребує результатів тесту з тих чи інших причин.

Однак інші області, що мають схожу епідемічну ситуацію (як-от Херсонська) і при цьому меншу кількість населення, мають майже вдвічі вищі показники тестування. Це може свідчити або про низький доступ мешканців Одещини до тестування на COVID-19, або про низький рівень їхньої зацікавленості у тестуванні.

В області зберігається позитивна динаміка до зменшення рівня госпіталізації та завантаженості ліжок із киснем. Білгород-Дністровська міська територіальна громада, що ще в квітні мала критичне завантаження ліжок із киснем та палат інтенсивної терапії, вже у травні має завантаження нижче за 50% у обох випадках. Найгірша ситуація у травні спостерігалася у Роздільнянській міській громаді: зайняті 62% ліжок із киснем та 80% палат інтенсивної терапії, хоча ситуація проти квітня трохи покращилася.

Ще 23 квітня тоді ще головний санітарний лікар Віктор Ляшко назвав Одещину однією з областей, які зірвали перший етап вакцинації та попередив про перевірки. Вже 27 квітня темпи вакцинації почали зростати. Якщо 23 квітня було зроблено 948 щеплень, то 27 квітня їх було вже 1967.

Високі темпи вакцинації протрималися до 29 квітня (2677 у цей день), коли Віктор Ляшко провів інспекцію у лікарнях Одеської області, і після цього знову почали знижуватися. За період з 17 по 23 травня було провакциновано 3135 людей, що навіть трохи нижче, ніж у період з 12 по 18 квітня, за кілька днів до заяви Ляшка.

З інших тенденцій можна відзначити те, що Одеська область у травні розпочала вакцинацію другою дозою, яку вже встигли отримати 3557 місцевих мешканців. Це трохи нижче середнього показника по країні, якщо співвідносити з кількістю населення в області. Ситуація з щепленням другою дозою, наприклад, краща у Києві, Львівській, Вінницькій та Харківській областях, але в Івано-Франківській чи Запорізькій області ситуація з ревакцинацією все ж гірша, ніж в Одеській.

Політична участь

З 24 квітня по 22 травня в Одеській області відбулося не менше ніж сім акцій протесту, мітингів та маршів, які були висвітлені у місцевих медіа. Найбільше акцій пройшло у самій Одесі (шість заходів).

Найбільшу кількість учасників (понад 700), виходячи з наведених у ЗМІ цифр, зібрав марш «Захисників Одеси» 2 травня, присвячений подіям 2014 року та загиблим під час них Андрію Бірюкову й Ігорю Іванову.

Уже вдруге мешканці Ленселища перекрили дорогу через відсутність водопостачання у їхніх будівлях. Так само продовжуються акції проти знесення «Дачі Маразлі». Розв'язання обох питань досі залишається поза увагою місцевої влади.

Попри те, що в травні відбулися дві традиційно гострі для одеського регіону події – річниця протистоянь 2 травня та святкування Дня перемоги 9 травня – кількість акцій залишилася в межах середніх показників, порівняно з кількістю акцій в Одеській області з початку року. Окрім цього, за повідомленнями ЗМІ, обидві події цьогоріч відбулися без значних сутичок та правопорушень. Наявні поодинокі випадки отримали оперативну реакцію правоохоронних органів.

Поширення проросійських поглядів

Заходи 9 травня (до “Дня перемоги”) пройшли без зіткнень. Однак у області відбулися події, які вказують на загострення ідеологічного протистояння у регіоні. На нашу думку, вони вимагають особливої уваги, оскільки можуть спровокувати протистояння між носіями проукраїнських та проросійських поглядів.

Наприкінці квітня мовний омбудсмен Тарас Кремінь у своєму річному звіті повідомив про те, що гімн Одеси не відповідає закону про мову, оскільки його текст написаний російською мовою та є частиною радянської оперети «Біла акація».

Реакція місцевої влади в особі міського голови Геннадія Труханова та голови ОДА Сергія Гриневецького була негативною. Вони відмовились ініціювати зміни до гімну Одеси, посилаючись на те, що він «відповідає одеській ідентичності».

Таким чином, попри декларовану готовність місцевої влади сприяти поширенню української мови, на практиці спостерігається неготовність чи, можливо, небажання робити реальні кроки у бік українізації. Про таку загрозу "Демініціативи" повідомляли у попередньому огляді.

Зняття місцевою владою з себе відповідальності за розв'язання мовного питання перекладає її на громадян. Наприклад, у травні мешканці Чорноморська вдалися до суспільного тиску і самостійно домоглися звільнення викладача, який образливо висловлювався про українську мову.

Проте громадськість не може самостійно без підтримки органів влади впоратися з інформаційними диверсіями Росії. За даними моніторингу ресурсу «Ізбірком», з 26 квітня по 2 травня 2021 року у соціальних мережах Одещини 3% від усіх проаналізованих дописів (14 136) містили ознаки російської пропаганди. Кількість пропагандистських дописів різко зросла у період з 2 по 9 травня до 8% від проаналізованих дописів (13 315) і знову впала до 2,3% (від 13 731) у період з 10 по 16 травня.

Актуалізація та подальший спад діяльності пропагандистських ресурсів, найпевніше, пов’язані зі святкуванням Дня перемоги, однак певний вплив міг мати рейд СБУ в Одесі, під час якого була зупинена діяльність «ботоферми», що поширювала проросійську агітацію.

Як свідчить моніторинг «Ізбіркому», дискусія між міським очільником Одеси та мовним омбудсменом щодо гімну була використана напередодні 9 травня з метою проросійської пропаганди. За тиждень близько 70 дописів стосувалися «захисту одеського гімну», 16 з яких використовували цитату Геннадія Труханова як аргумент проти перекладу гімну українською.

Іншою темою антиукраїнської пропаганди, яка актуалізувалася до 9 травня, стала ідея “одеського суверенітету” та “інакшості”. У таких дописах просувалася «одеська мова», «одеський менталітет» та «одеська національність» як щось унікальне та окреме від України. Занепокоєння викликає те, що саме ці наративи просували Геннадій Труханов та Сергій Гриневецький, аргументуючи свою підтримку гімну Одеси.

Поліна Бондаренко, аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки Фонду Науманна в Україні розпочинає серію аналітичних матеріалів, присвячених оцінці згуртованості та стабільності в Харківський та Одеській областях. ТЕКСТИ – інформаційний партнер «Демініціатив» у цьому проєкті

труханов політика соціологія аналітика одеса