Топ цитат із «Брата» та «Брата-2», які показують, чому цим фільмам не місце на Netflix
Стрімінговий сервіс Netflix потрапив у скандал через переклад слова “бандерівець” у російській дилогії “Брат” як "Ukrainian Nazi collaborator”.
Реакція українського громадянського суспільства та звернення депутатів зробили свою справу – Netflix поміняв переклад на “banderite”. Проте залишилося питання: як сервіс, що декларує демократичність, мультикультурність і толерантність до національних та сексуальних меншин, погодився розмістити один (у двох частинах) з найшовіністичніших російських фільмів?
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки переглянув ці дві стрічки на предмет расизму, антисемітизму та просування концепції “русскій мір” і відібрав 10 промовистих цитат:
- - Тебя как звать-то?
- Гофман.
- Еврей, что ли?
- Немец.
- А-а. А то я евреев как-то не очень…
- А немцев?
- Немцев – нормально.
* * * - - Брат… не убивай, брат! Деньги возьми, всё возьми! Слушай, не убивай, брат! …Вот!
- Не брат ты мне, гнида черножопая. - - Музыка-то ваша американская – говно.
- Music? Ah, oui, très bien, excellente!
- Ну, чё ты споришь? Тебе говорят – говно музыка, а ты споришь.
- Musique!
- Да и сами вы… Скоро всей вашей Америке – кирдык. Мы вам всем козью ножку устроим… Понял?
- Чё ты к нему пристал, он француз вообще! Пошли!
- Какая разница?! - - Нет, Киркоров мне не нравится. Слащавый он какой-то, подкрашенный весь, подпудренный, как баба… Одно слово – румын.
- Так он же болгарин.
- Да? А какая разница?! - - «Грязь», – говорит. – «Грязная пища, раки со дна грязь едят, их есть нельзя».
- Грязь. Чего? Да ты на себя посмотри – чёрный, как сволочь. Ты «Мойдодыр» читал? А ну пошёл отсюда! - - Зря ты его негром обозвал.
- А он кто?
- Афроамериканец.
- А какая разница?! - - Да меня в школе так учили. В Китае живут китайцы, в Германии немцы, в этом... Израиле – евреи, а в Африке – негры.
- - Вы мне, гады, еще за Севастополь ответите!
- - Ааа, патриот! Русская идея, Достоевский, держава… А где твоя Родина, сынок?! Сдал Горбачёв твою Родину американцам, чтобы тусоваться красиво. А теперь твоя Родина две войны и Крым просрала! Русских людей в Прибалтике сдала, сербов на Балканах сдала… Родина…
- - Слышь, земляк, а где здесь русские живут?
- Москаль менi не земляк.
- Бандеровец?
***
Фільми Балабанова – це пропаганда, інструмент «м'якої сили» Кремля, за допомогою якого просуваються установки імперського світогляду. Герой Балабанова – збірний образ російської людини, а її вороги марковані як представники інших народів та рас.
«Are you gansters?» – питає чорношкіра жінка у героя та його супутниці, на що їй відповідають: «No, we are Russians». Ми не гангстери, ми росіяни – з посмішкою повідомляє герой, відчуваючи, мабуть, гордість, що росіянин викликає підозру й страх.
Ці фільми стали культовими в Росії. Їх часто називають шедеврами. Хоча за змістом вони дуже схожі на інший “шедевр” політичної пропаганди – американський фільм 1915 року «Народження нації», який прославляв Ку-клукс-клан і призвів до відродження цієї організації, сплеску насильства на ґрунті міжрасової ненависті.
Прикметно, що один з небагатьох симпатичних другорядних персонажів у фільмі «Брат 2» – реконструктор, фанат нацистської естетики, торговець зброєю на прізвисько Фашист. Йому представляють героя як «свого». На що він відповідає: «Свій своєму мимоволі брат», кажучи, що це «народна фашистська приказка». Сенс епізоду з Фашистом гранично ясний: якщо це наш, російський нацизм, то «це ж зовсім інша річ».
Адміністрація Netflix добре знає, що неприпустимо давати слово білому супремасизму, надавати трибуну мові ненависті на адресу історично пригноблених меншин. Але для російського шовінізму та ксенофобії робить виняток.
Поки західні країни проходять серйозне переосмислення історичних процесів – від перегляду ролі цілої низки кумирів минулого до повернення культурного спадку колишнім колоніям – сучасна Росія продовжує просувати імперські погляди, паралельно захоплюючи інші території та отруюючи опонентів режиму. Розміщення подібних фільмів на одній з найпопулярніших стрімінгових платформ свідчить про те, що лояльність до російського шовінізму все ще дуже висока.
