Чому літні канікули мають бути коротшими – The Economist
Надто тривалі перерви в навчанні погані як для дітей, так і для їхньої майбутньої соціальної мобільності.
Ви повертаєтеся з роботи спекотного червневого, липневого, серпневого вечора. Ваш немитий підліток грається на планшеті – як, імовірно, й останні вісім годин. Ваша донька, гортаючи Інстаграм, вітається кивком. І ви не вперше питаєте себе: чому літні канікули такі нестерпно довжелезні?
Про це ж питає й The Economist.
Дослідження показують, що за літо діти забувають багато з того, що вивчили торік. "Літні втрати" становлять до чверті річного курсу. А найгірше це впливає на дітей з бідних родин – оскільки, якщо багаті живуть переважно серед книжок, а на літо можуть відправити дітей у табір робототехніки (чи латини, чи флейти) – то бідні сидять у хаті чи на вулиці непристосованого гетто.
Дослідження університету в Балтиморі виявило, що саме розбіжності в "літніх втратах" можуть відповідати за дві третини різниці в успіхах у навчанні між бідними та багатими дітьми до досягнення ними 14-15 років.
Довгі канікули також погано впливають на бюджети бідних родин: втрачаються безплатні шкільні сніданки й обіди, а натомість більше часу/грошей необхідно витрачати на безпосередній догляд і пошук розваг для дітей.
Літні канікули в різних країнах дуже різні. Південна Корея – лише три тижні. Італія, Туреччина (та й Україна – ТЕКСТИ) мають найбільше, аж три місяці. Водночас батьки – якщо вони не вчителі – мають відпустки в середньому по два-три тижні за рік.
Звісно, діти ненавидять ідею довшого навчального року й коротших канікул. Скептики серед дорослих зазначать, що хоча південнокорейські діти й добре вчаться (за міжнародними рейтингами це виміряно), вони часто скаржаться на відсутність справжнього дитинства. Чи хочете ви цього для своїх найдорожчих?
Південнокорейський підхід "скороварки", в якому єдиний випускний тест визначає майбутнє дитини, немудрий. Але багато дітей на Заході (та й в Україні) краще б трохи довше посиділи у книжках, ніж у гаджетах. Так, це коштуватиме грошей платникам податків – але це варте того.
Більше часу в школі не має означати повтор того самого. Так, додаткові вправи корисні – особливо для тих, хто відстає. Але частину літа можна витратити на "позапрограмне" критичне мислення, практичні навички, фінансову грамотність, практику на місцевих фірмах та експериментальні способи навчання.
Діти, квіти, жуки та походи. Наука підтверджує інтуїцію про користь природи для розвитку й навчання. Як саме?
Проблем із місцем влітку зазвичай немає.
До того ж багаті діти й без того роблять те саме в таборах, на курсах, з репетиторами тощо завдяки грошам і зв'язкам батьків. А держава могла б допомогти решті трохи вирівняти можливості.
Інші суспільні послуги не зникають на чверть року. Ви можете уявити, що лікарні чи поліція закриються на три місяці?
Відповідальність держави за право кожного на освіту не зникає після підвищення ртутного стовпчика термометрів.
