Колективний імунітет – чи осіння хвиля й новий штам коронавірусу? Що чекає на Україну
В Україні прискорюється вакцинація від COVID-19 завдяки роботі центрів масової вакцинації та мобільних груп медиків, свідчить статистика. В МОЗ обіцяють зберегти цю динаміку і запевняють, що вакцини для цього достатньо. Експерти схвально оцінюють прискорення вакцинації, але попереджають, що для формування колективного імунітету в Україні простого збільшення кількості щеплень може бути недостатньо.
Про це йдеться у статті Радіо Свобода:
В Україні прискорюється вакцинація від COVID-19 – про це свідчить офіційна статистика. Так, за минулий тиждень вакцинували 367 993 громадян: з них першою дозою – 246 339, а другою – 121 654 осіб, це найбільший показник від початку вакцинації. Такі дані наводять МОЗ та РНБО.
Україна нарощує масштаб вакцинації від коронавірусу і має запас вакцини для цього, заявив під час форуму «Україна 30. Здорова Україна» міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
«Зараз в Україні наявні 2 мільйони 628 тисяч доз вакцини (від коронавірусу – ред.). Ми нарощуємо масштабну кампанію з імунопрофілактики», – запевнив Ляшко під час свого виступу на форумі.
Попри це, Україна сильно відстає від переважної більшості країн Європи як за постачанням вакцин від COVID-19, так і за швидкістю імунізації своїх громадян:
Те, що Україна прискорила темпи вакцинації, схвально оцінюють профільні експерти. Так, імунолог Борис Донськой в коментарі Радіо Свобода пояснив, що до цього призвело зменшення бюрократизації процесу.
«Чому кількість вакцинованих зростає? Нарешті процедуру спростили та лібералізували. І тепер кожен охочий без бюрократичної тяганини, попередньої реєстрації, черг та пріоритетності може прийти й отримати щеплення. Наслідок – цифри, які ми бачимо», – зауважив Борис Донськой.
Чи достатньо такої позитивної динаміки для того, щоб зменшити ризик наступних хвиль коронавірусу? Однозначної відповіді немає, адже потрібно дослідити перебіг вакцинації в різних регіонах, особливо охоплення так званих груп ризику, які можуть важко переносити COVID-19, вважає експерт.
Які вакцини доступні в Україні, хто їх отримує
- Китайську вакцину CoronaVac в Україні отримують маломобільні групи населення (оскільки її виготовляють в ампулах по одній дозі), а також освітяни, спортсмени, люди літнього віку, поліцейські. Її дозволила ВООЗ для екстреного застосування.
Цієї вакцини в Україні зараз найбільше: найсвіжішу партію, понад 500 тисяч доз, ДП «Медичні закупівлі» 4 червня розвезли по українських регіонах.
Саме цим препаратом можуть щепитися всі охочі в центрах масової вакцинації та в мобільних пунктах, які розгортають в українських містах і містечках. У цьому переконалося і Радіо Свобода.
- Американську вакцину фірми Pfizer (також відому під назвою Comirnaty) надають певним категоріям хворих та літніх людей – а саме мешканцям психоневрологічних інтернатів та будинків для людей похилого віку. Крім того, нею вакцинують медичних та соціальних працівників, освітян, прикордонників та працівників ДСНС і членів їхніх родин. Вакцина випускається в ампулах по 6 доз, тож її залишками вакцинують окремих представників груп ризику, визнають у МОЗ.
Ця вакцина дозволена для застосування ВООЗ та Євросоюзом.
Усі охочі українці отримати Pfizer не можуть. Водночас її використовуватимуть мобільні бригади вакцинації: вони виїжджають робити щеплення виробничим колективам, які попросили про це і стали в чергу, повідомляє МОЗ.
- Британсько-шведська вакцина AstraZeneca, яку виготовили в Індії (під назвою Covishield) або в Південній Кореї (під назвою AstraZeneca-SKBio) – використовується для щеплення людей літнього віку та тих, хто має низку хронічних хвороб. Вакцина південнокорейського виробництва дозволена для застосування ВООЗ та Євросоюзом. Одна ампула розрахована на 10 доз, відтак залишковими дозами вакцинували спершу публічних осіб, потім – людей з груп ризику, а іноді й всіх охочих.
- Вакцина Novavax американського виробництва – на фінальному етапі клінічних випробувань. Виробник подав документи на дозвіл її екстреного застосування у США. Україна планує закуповувати її коштом бюджету.
Яку кількість та тип вакцин законтрактувала Україна, і коли буде можлива вакцинація більшості українців? Ці та інші запитання Радіо Свобода адресувало Міністерству охорони здоров’я. Однак відповіді наразі не отримало.
«Осінній спалах» і «колективний імунітет»: чи встигнуть українці захиститися
Колективний імунітет українців від коронавірусу зумовлений не лише вакцинацією, а й тим, яка частка людей вже перехворіла, заважує у розмові з Радіо Свобода доктор медичних наук, експертка ВООЗ Наталія Виноград. Водночас, на її думку, наразі питання колективного імунітету в Україні недосліджене, і ситуацію ускладнює ще й те, що держава не має достовірної бази даних осіб, які перехворіли на COVID-19.
«Колективний імунітет – це сума поствакцинального та постінфекційного процесів. І в цьому плані Україна має досить гарні показники вже сьогодні, – вважає експертка. – Оскільки були досить інтенсивні підйоми захворюваності на території України, а режим реагування, який обрав уряд, не передбачав абсолютних обмежень (до рівня комендантської години та повного карантину). Тому значна частина громадян України сформувала постінфекційний імунітет. І одна з причин відносно низького темпу вакцинації в Україні: люди не спішать робити щеплення, бо вже перехворіли».
Чи можна говорити про те, що колективний імунітет в Україні вже сформувався або що він сформується найближчим часом? Наталія Виноград зауважує, що ситуація різниться залежно від регіону: від кількості осіб, які перехворіли або вакцинувалися в конкретному місті та області (в перерахунку на 100 тисяч населення) та від міграційних процесів.
Рівень захищеності українців від коронавірусу є досить високим у багатьох регіонах, але навряд чи він є достатнім для того, щоб говорити про колективний імунітет, визнає експертка.
Окремо Наталія Виноград згадує про так званий індійський штам коронавірусу (який ще називають «Дельта»), і до якого є вразливими не лише літні люди, а й молодь. У цьому контексті відкриття центрів масової вакцинації та бажання української молоді отримати щеплення для поїздок за кордон також збільшує захищеність українців від нових форм коронавірусу, наголошує експертка ВООЗ.
«Але, незважаючи на це, нові штами, які з'являтимуться, будуть пробивати популяційний імунітет і спричиняти проблеми», – попереджає Наталія Виноград.
Україна має час до осені
Імунолог Борис Донськой, зі свого боку, наголошує, що для вироблення колективного імунітету Україна має час до осені: з завершенням сезону відпусток і з поширенням нових штамів зростає ризик наступної хвилі пандемії. В цій ситуації важливо не лише те, скільки людей пройдуть вакцинацію, а й охоплення найбільш вразливих до хвороби громадян: пенсіонерів та хронічних хворих, попереджає фахівець.
«До осені мають отримати максимальну кількість щеплень групи ризику. Це літні люди (пенсіонери) та особи з хронічними захворюваннями. Якщо мільйон українців молодого віку прийде і вакцинується для виїзду за кордон, це практично не знизить ризик від ймовірного осіннього спалаху COVID-19. Саме тому важливо, щоб були щеплені правильні групи населення, а не просто всі охочі. На це треба кинути всі державні ресурси, саме це треба пропагувати», – закликає фахівець.
За попередніми підрахунками Бориса Донського, вакцинація від 5 до 10 мільйонів осіб суттєво зменшить ризик наступної хвилі пандемії в Україні, але лише за умови, що більшість вакцинованих становитимуть люди з груп ризику:
«Кожен мільйон щеплених пенсіонерів – це тисячі врятованих життів і сотні тисяч людей, що не потраплять до реанімації. Адже саме зменшення смертності та важкого перебігу хвороби є головною метою вакцинації», – пояснює імунолог.
За 22 червня в Україні щеплено проти COVID-19 53 786 людей, в Україні працювали 400 мобільних бригад та понад тисячу пунктів щеплення, повідомляє МОЗ. За весь час отримали одну дозу вакцини від коронавірусу 1 755 137 людей, повністю імунізовані (отримали 2 дози) – 394 107 осіб.
