США планують запровадити трирівневий рейтинг країн за корумпованістю. Де опинимося ми?

Про це пише Радіо Свобода:

Схвалення у комітеті Сенату США із міжнародних справ отримали законопроєкт, що уточнює положення «Глобального закону Магнітського» (Global Magnitsky Human Rights Accountability Reauthorization Act) і законопроєкт «Про боротьбу з корупцією у глобальному масштабі» (Combating Global Corruption Act of +2021).

Що пропонують у доповненні до «Глобального закону Магнітського»?

Акт, яким уточнюється закон Магнітського про глобальну відповідальність у сфері прав людини, або «Глобальний закон Магнітського», дозволить:

• вводити санкції проти близьких родичів корупціонерів (під найближчими членами родини в законі маються на увазі члени подружжя, батьки, брати та сестри, а також діти, зокрема дорослі);
• вводити санкції проти порушників прав людини.

Президенту США цим законом пропонується дати право накладати санкції щодо тих, хто «згідно із достовірною інформацією, несе відповідальність або здійснював, або прямо чи опосередковано брав участь у серйозних порушеннях прав людини, або будь-яких порушеннях міжнародно визнаних прав людини».

Також у законі дається докладний опис того, що розуміється під корупційною діяльністю. Серед іншого, згідно із законопроєктом корупцією є:

• експропріація приватних активів в особистих цілях;
• незаконні дії, пов'язані з державними контрактами або видобутком природних ресурсів;
• хабарництво, а також переведення або сприяння переведенню доходів від корупції.

Що пропонують у законопроєкті «Про боротьбу з корупцією у глобальному масштабі»?

Ухвалення законопроєкту «Про боротьбу з корупцією у глобальному масштабі» вимагатиме від Держдепартаменту США:

• введення публічного трирівневого рейтингу країн світу залежно від того, наскільки корумпована влада певної країни, і наскільки успішно в ній ведеться боротьба з корупцією. Як говориться в законопроєкті, цей рейтинг буде подібний до того, який складається Держдепартаментом США у сфері боротьби з торгівлею людьми.

Пропоновані законодавчі зміни встановлюють мінімальні стандарти боротьби з корупцією для країн при присвоєнні їм місця у рейтингу корумпованості.

Це, серед іншого:

• «ухвалення законів і створення державних структур, запровадження політики та практики, що забороняють корупцію;
• встановлення покарання за масштабну корупцію на рівні покарання, передбаченого за серйозні злочини»;
• «серйозні й наполегливі зусилля щодо викорінення корупції».

Обов'язковою вимогою для відповідності мінімальним стандартам боротьби з корупцією, відповідно до пропонованого закону, є і те, що уряди країн зобов'язані:

• утримуватися від судового переслідування жертв корупції або її викривачів за те, що вони сприяли викриттю корупції;
• утримуватися від іншого дискримінаційного поводження із такими особами.

Законопроєкт передбачає можливість накладення санкцій на іноземних діячів, залучених у масштабну корупцію у тих країнах, які розташуються на найнижчих позиціях у запропонованому законопроєктом рейтингу.

Також у посольствах США, що містяться у двох країнах із найгіршими показниками, будуть визначені особи з дипломатичним статусом, які координуватимуть отримання відомостей про стан справ у боротьбі з корупцією. Це може бути як сам посол або ж людина, яку він призначить.

Які наслідки можуть бути для України?

Українська служба «Голосу Америки» з'ясовувала, які наслідки можуть бути для України, у разі ухвалення цих законопроєктів:

На розгляді комітету американського Сенату з міжнародних справ також перебуває ще один антикорупційний законопроєкт – «Закон про протидію російській та іншій закордонній клептократії» (Countering Russian and Other Overseas Kleptocracy Act, або CROOK Act).

Згідно з ним, у міністерстві фінансів США має бути створений Фонд антикорупційних дій, щоб допомогти іноземним державам боротися із корупцією і розвивати структури управління, засновані на верховенстві закону.

У цей фонд підуть кошти, отримані в результаті штрафів за корупційну діяльність.

росія україна сша корупція законопроєкт