Не робіть із хюґе карго-культу. Чому нордичні країни щасливіші – The Atlantic
Ми вчимося у найщасливіших країн не того, чого треба. Секрет Данії та сусідів – не тільки хюґе. Це лише поверхня.
Про це йдеться в статті The Atlantic.
Починаючи з 2012 року більшість землян можуть переконатися, що є цілі країни, де люди значно щасливіші, ніж вони. World Happiness Report від цілої ООН уперше вимірює задоволеність життям, долаючи лінгвістичні бар'єри (слово "щасливий" має різні значення в різних мовах – від "блаженства" до просто "приємності").
Щорічний звіт має лише одну інтригу: не які країни будуть на вершині – а яка саме з нордичних країн буде першою. Фінляндія, Норвегія, Данія?
Багаті США ніколи навіть не потрапляли до десятки найщасливіших.
Рейтинг базується не на "блаженному щасті", а на запитанні на кшталт "уявіть себе на драбині, де нуль – найгірше можливе життя для вас, а 10 – найкраще". І його проводить, певно, найвідоміша світова компанія Gallup у 150 країнах.
Уявлення про щастя важливе для протиставлення оцінці добробуту за ВВП, враховуючи, що у Британії існує міністр самотності, а в ОАЕ, власне, міністр щастя.
Не дивує те, що люди задоволені життям, якщо мають певний стандарт комфортного життя, добре здоров'я, можливість змінювати хід свого життя – а також уряд, якому довіряють.
І найвищий ешелон задоволених країн мають не тільки хюґе. Ось що їх об'єднує:
- система охорони здоров'я, що гарантована для всіх
- тривала оплачувана відпустка
- доступна система догляду за дітьми (дитсадки та школи).
Багатші країни – не завжди щасливіші країни. Так, пише The Atlantic, у США порушена система соціальних зв'язків, незбалансоване життя через те, що їх більше обходить, аби лиш не підвищили податки, ніж щоб за ці податки зробили кращі дитсадки та загальнодоступну медицину.
Але якщо міняти "систему" довго – тим часом можна зробити кілька уроків для себе як людини: якщо у тебе досить грошей – поміркованість здоровіша за одержимість максимумом. Звісно, пише видання, це все добре для тих, у кого "досить" грошей.
Важливіше розуміння іншого: щастя є соціальним явищем – це те, що відбувається "між людьми", а не всередині окремої людини.
Наприклад, переїзд до Данії чи Фінляндії не обов'язково зробить тебе щасливішим, якщо при цьому ти вирвеш себе з корінням і переїдеш сам-один за тисячу кілометрів від людей, яких любиш.
Однак без розуміння соціального аспекту щастя поп-журнали часто намагаються дати поверхові "секрети" з життя щасливіших країн – від звички приймати прохолодний душ уранці до випікання булочок з корицею або прикрашання домівки в дусі хюґе.
(Для тих, хто раптом пропустив, данське слово "хюґе" позначає певний стиль теплоти та затишку з метою переживати довгі темні північноєвропейські зими – і навіть у нас в Україні видавали цілі поп-книжки на цю тему).
У результаті хюґе послужило для маркетингу светрів, свічок, а на Заході навіть призвело до спекулятивних цін на цинамон і кардамон. Тобто знову ж споживацтво замість розуміння глибших причин. Не залишились осторонь і самі "хюґе-країни" – Фінляндія зробила "одну з найщасливіших націй" однією з ринкових фішок туристичної програми Visit Finland.
Деякі звичаї щасливіших країн, безумовно, не пошкодять – прогулянки по лісу, слухання моря, споглядання пташок допомагають – але зосередження на них та загалом індивідуальному стилі життя приховує структурні сили, які роблять людей задоволенішими.
Жодна кількість затишних ковдр не зроблять вас щасливішим у суспільстві, сповненому нерівності та зі слабкою мережею соціальної безпеки, коли ви переживаєте, як платити в разі хвороби чи як знайти час на дітей при 60-годинному робочому тижні.
Так само як жоден блогер з питань лайфстайлу, який заробляє на мімікрії під данців, не каже вам уникати повітряних зміїв – бо не вони роблять Афганістан однією з найбільш нещасливих країн, а бідність і насильство.
