Ранні симптоми: Україна рухається «під Китай», а не в бік вільного світу (ПОГЛЯД)

Ми звертаємо на цю думку увагу, бо Україна опинилася під безпрецедентним тиском Китаю, коли голосували за резолюцію ООН щодо уйгурів. Китай не тільки "вакцинним" шантажем змусив Київ відкликати свій підпис, а й розтрубив це на цілий світ. Щоб більше такого не повторювалося, Київ має припинити загравати з Китаєм і чітко обрати сторону вільного світу.

Ганебно. Україна відкликала підпис під документом щодо репресій уйгурів у Китаї. Вочевидь, в обмін на Coronavac

Кабмін планує розбудову української зовнішньополітичної стратегії з КНР на основі угод Януковича: від дозволу на експансію до підтримки Україною агресії КПК проти Тайваню, Гонконгу та уйгурів – і навіть проти українського Free Hong Kong Center.

Про це пише головний координатор Free Hong Kong Center Андрій Харитонов.

9 червня 2021 року Кабінет Міністрів України представив план української зовнішньої політики до 2024 року, який має бути ухвалений РНБО. Ця новина пройшла повз нас через правильність загальних тез щодо вступу до ЄС та НАТО, а також відсічі Росії на всіх рівнях (https://bit.ly/3xgnlBX).

Однак диявол ховається у деталях – текст документа (https://bit.ly/3yc3eVu).

Коли колеги звернули увагу на цей проєкт у розрізі відносин України з КНР, я знайшов чимало відповідей на питання, чому Україна де-факто розпочала рух на Пекін, а не на Брюссель.

Зокрема, у розділі “розбудова двосторонніх відносин”, де визначаються стратегічні пріоритети української зовнішньої політики, є “товстий” абзац про КНР, який, з огляду на останні події, має викликати занепокоєння не тільки у експертного середовища, а й в усього українського народу.

У ньому Кабмін посилається на “стратегічне партнерство” з КНР від 1991 року.

Відразу після цього урядовці посилаються на угоду 2011 року, підписану Януковичем та тодішнім китайським диктатором Ху Цзіньтао у нині тимчасово окупованій Ялті.

Важливо відзначити, що документ, повна назва якого “Спільна декларація про встановлення та розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною та Китайською Народною Республікою” (від 20 червня 2011 року), відсутній у відкритому доступі.

Принаймні протягом 30 хвилин пошуку у гуглі мені знайти його не вдалося (що дуже дивно з огляду на законодавство про доступ до публічної інформації). Якщо знайдете, виправлю цей абзац (https://bit.ly/3Ap46be).

Однак головні тези документа є на російськомовних китайських пропагандистських ресурсах (https://bit.ly/3qFjHPI), а також у західних медіа (https://bit.ly/3hvtILa).

Отже, перелік жаху, який передбачається цією угодою (2011 року):

Україна підтримує політику КНР щодо “територій”.

Це означає, що ми щонайменше до 2024 відмовляємося від підтримки уйгурів, гонконжців, тибетців, південних монголів тощо – адже всі ці питання КНР, згідно з китайським законодавством, є такими, що стосуються “територіальної цілісності”. У 2020 році у КНР прийняли нове законодавство, згідно з яким теза “Freedom to Hong Kong” є тероризмом та сепаратизмом, за які – або 10 років, або довічно, або розстріл.

Україна відмовляється від підтримки Тайваню.

Далі пряма мова: “Украина твердо поддерживает позицию Китая по вопросу Тайваня и считает Тайвань неотъемлемой частью китайской территории. Украина поддерживает мирное развитие отношений между двумя берегами Тайваньского пролива и дело мирного объединения Китая”.

Важлива примітка: КНР жодного разу в історії не підтримала Україну щодо деокупації Криму та ОРДЛО, голосувала проти український резолюцій в ООН та завжди виступала за Кремль.

Україна де-факто зобов'язується «карати» всіх в Україні, хто виступає проти політики КНР.

Далі пряма мова: “В декларации говорится, что ни одна из сторон не должна допускать или поддерживать создание или деятельность на своей территории экстремистских организаций или группировок, которые представляют угрозу для суверенитета, безопасности и территориальной целостности другой стороны, а также позволять третьей стране использовать свою территорию для осуществления деятельности, нарушающей суверенитет, безопасность или территориальную целостность другой стороны”.

Простими словами, Free Hong Kong Center підпадає під усі кримінальні ознаки, визначені КНР (що, звісно, люта дичина).

Звісно, українське законодавство нас повністю захищає, але невідомо, які дії уряду України будуть, якщо проти нас розвернеться хвиля провокацій та нападів із боку КНР, як ми це бачимо, наприклад, в Австралії та в інших державах.

Нова "Стратегія 2021–2024" передбачає “реалізації потенціалу” угоди Януковича 2011 року. Деталі невідомі.

Далі зе-уряд планує посилення “політичного діалогу” з КНР.

Також передбачається лібералізація візового режиму (КНР не має безвізу з західними союзниками України через загрозу для безпеки), а також “наповнення” нашої держави китайськими проєктами інфраструктурного, енергетичного, промислового та транспортного характеру.

Важливо відзначити й те, що Україна не розглядає КНР як загрозу для національної безпеки, натомість вбачає агресію КНР як винятково проблему США, а не всього західного світу, невіддільною частиною якого є Україна. Подібні тези передбачаються вже прийнятою стратегією з нацбезпеки.

Фактично цей документ дає відповіді на питання, чому Україна дозволила КНР зробити наступ не тільки на нашу економіку, а й на державну безпеку та суверенітет (з огляду на примушення України відмовитися від підпису під заявою Ради з прав людини ООН щодо геноциду уйгурів, яку очолювала Канада та підтримували всі західні союзники: від США до Литви та Японії).

Розбудова відносин з азійською державою-агресором на базі угоди Януковича та Ху (можете сміливо додавати “йла”, бо та угода була розроблена за участі Росії) від 2011 року – це посягання на свободу, яку українці відвоювали на Майдані та яку боронять нині від Кремля.

Уряд Зеленського свідомо взяв за основу документ часів Януковича, щоб просувати те, що регіонали не змогли втілити через свою втечу до Росії.

Більш того, геополітична кон'юнктура 2011 суттєво відрізняється від ситуації 2021 року.

Усі обіцянки, прописані КНР, стосовно зворотної підтримки (щодо Криму та ОРДЛО) були не просто невиконаними – вони були порушені заради утворення союзу зла з Росією, яка вже нероздільна з Пекіном.

Ухвалення цього документа стане ганьбою.

Ще більшою, ніж склалася нині.